Я намагаюся бути максимально чесним у всьому і з усіма. Я, звичайно, знаю, що роблю помилки, як і кожна людина, яка намагається щось зробити в цьому житті, і коли будь-які газети та ЗМІ в Україні чи деінде говорять про якісь випадки корупції, то ось моя відповідь: ми боремося з цим, і такі випадки є, так, але ми будуємо велику антикорупційну інфраструктуру.Це слова Володимира Зеленського в інтерв'ю Пірсу Моргану.Хто ці загадкові "ми" — незрозуміло. Зеленський є одним з головних відповідальних за минулорічну спробу знищення антикорупційних органів та євроінтеграційного курсу України з метою покриття величезної корупції в енергетиці. Зеленський і досі відмовляється визнавати, що причиною звільнення Єрмака була саме його причетність до корупційних схем. Зеленський і досі відмовляється навіть розглядати звільнення головного виконавця наступу на НАБУ та САП — генерального прокурора Руслана Кравченка. Зеленський і досі тримає коло себе Дмитра Литвина, який забезпечував інформаційний супровід діям влади в ході знищення антикорупційної інфраструктури. Зеленський, як і одразу після підписання закону, так і зараз вдає із себе дурника, ніби він до цього непричетний, а, якщо й якось причетний, то "ну що, ну, буває, всі ми люди".Тільки-от, коли народ в час війни виходить на вулиці, щоб сказати, що ти робиш жахливу помилку, і міжнародні партнери тобі видзвонюють, щоб сказати, що ти робиш жахливу помилку, і все громадянське суспільство каже тобі прямо, що ти робиш жахливу помилку, а ти все одно підписуєш очевидно антиукраїнський закон, який було ухвалено парламентом в антидемократичний спосіб, то це не "я роблю помилки, як і кожна людина".Тому що, ставити відмивання вкрадених з бюджету грошей, в час війни, для збагачення своїх кєнтів, зважаючи на все, що відбувалось в той час — це не про "випадкову помилку", а повністю усвідомлені дії.Тому цікаво лише, хто такі ті "ми".