Моя країна - це країна любові та зброї -І досить вже маячні про "хрущів над вишнями" -"Хрущами" тепер тут гудуть ескадрильї дронів -Роботизованих ангелів гніву та помсти Всевишнього.Не шрами на серці тепер - полігональні нарізи,І в кожному погляді зараз - присутня поправка на вітер,І найкращі жіночі парфуми тут мають присмак заліза,І типи ракет розрізняють за звуком діти.Вчорашні плугатарі - тепер дипломовані вбивці,І дівчата співають, плетучи сітки маскувальні,І матерям тепер тут ночами не спиться - Вони не "вечерять", а сина з фронту чекають.Тут замовк соловейко - тут виють нічні сирени.Тут вишневі садки - часто спалені разом з хатами.Тут не кров, а напалм - гнівно б'ється у чорних венах.Тут кохаються та кохають - як востаннє - до зречення, до нестями.Тут народжуються та народжують - попри вогненні шторми,Попри геть відірвані ноги, попри геть скалічені долі.Тут великим попитом користується AR-платформа -З її "квітковим віночком" з восьми бойових упорів.Наші серця - наче взводні опорні пункти,Наша ненависть - наче козацька корогва,Всіх нас навчив - той страшний і кривавий лютий -Беззастережно любити своїх. І убивати ворога.Моя країна - це країна незламних героїв,Звитяги, сміливості та прапорів над могилами.І якщо тобі не потрібна любов та зброя -То задумайся - може, це не твоя країна?@Василь Мулік