Що таке російська література:"Велика російська література є, перш за все, література песимістична, певніше, пасивно-песимістична. В західноєвропейському письменстві оптимізму теж не багато було, але там песимізм завжди закликав суспільство до активності, до будівництва, до "невідомих обріїв". Російський пасивний песимізм виховував кадри "лишніх людей", попросту кажучи, паразитів, "мечтателей", людей без "определенных занятий", "нитиків", сіреньких людей "двадцатого числа"....Порівняйте кількох російських письменників, і ви побачите, що для кожного з них тоска "расєйської ширі" є та вісь, на яку накручуються всі інші мотиви, їхня справжня фізіономія». - Хвильовий у памфлеті "Україна чи Малоросія" А ось думка ще одного літературознавця - американської славістки Єви Томпсон у праці "Трубадури імперії". Пушкін і Лєрмонтов романтизували імперський колоніалізм і "створили для російської текстуальної пам’яті образ Росії як суворого, але справедливого власника того ж Кавказу". Отже, російські "видатні класики" є невідʼємною частиною створення і формування імперського наративу, який століттями мав (і досі має) на меті легітимізувати російську агресію.