Інспектори праці надали роз’яснення щодо правомірності вимог роботодавця до працівниці - вдови інформувати чи не вийшла вона заміж для підтвердження статусу одинокої матері.

 

До інспекторів праці звернулася працівниця — вдова з проханням надати роз’яснення щодо правомірності вимоги роботодавця надати додаткову інформацію про те, що вона повторно не виходила заміж для підтвердження свого статусу – «одинока мати».
Для отримання додаткової соціальної відпустки на дитину працівниця надала свідоцтво про народження дитини, що підтверджує відомості про її батьків, зазначених в актовому записі, свідоцтво про шлюб із батьком дитини та свідоцтво про смерть чоловіка. Однак роботодавець додатково вимагає витяг із реєстру щодо її сімейного стану та підтвердження того, що вона не одружувалася повторно. Під час надання консультації інспектори праці звернули увагу на необґрунтованість вимог роботодавця з огляду на наступне.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити вдові для підтвердження свого статусу одинокої матері для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей передбаченої статтею 19 Закону « Про відпустки» від  15 листопада 1996 року № 504/96-ВР
Таким чином  жінка – вдова має право на власний розсуд визначити і подати документи, що підтверджують її статус і відповідно  відсутність участі батька у вихованні дитини. Для вдови  такими документами, зокрема є:
·  свідоцтво про народження дитини, що підтверджує відомості про її батьків, зазначених в актовому записі;
·  свідоцтво про шлюб із батьком дитини;
·  свідоцтво про смерть чоловіка — батька дитини.
Сам факт одруження не позбавляє жінку статусу одинокої матері, якщо чоловік не всиновив дитину і фактично не бере участь у її вихованні.
Якщо працівниця - вдова, надала офіційні документи, що підтверджують її право на додаткову соціальну відпустку на дітей, вона має справедливе очікування на позитивне вирішення питання про надання такої відпустки роботодавцем.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. (стаття 8 Конституції України).
 Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до вимог статті 141 КЗпП роботодавець, зокрема, зобов’язаний неухильно додержувати законодавства про працю, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту, в тому числі уважно розглядати звернення та подані документи, що стосуються надання додаткових соціальних відпусток одиноким матерям (батькам)  та надавати такі відпустки як цього вимагає Закон.
Посадові особи роботодавця не мають законних підстав та не наділені повноваженнями одноосібно на власний розсуд встановлювати перелік документів, які підтверджують право на додаткову соціальну відпустку жінки, як одинокої матері, оцінювати інформацію у поданих належно оформлених офіційних документах на предмет її достовірності, проводити розслідування та збирати додаткові персональні дані про працівників і їх сімейний стан та членів сім’ї,  не мають права відмовляти у наданні додаткових соціальних відпусток  працівникам за наявності підстав передбачених законодавством,  застосовувати подвійні стандарти до однакових ситуацій та обставин, зокрема виокремлювати працівників та встановлювати для них осібно у порівнянні з іншими працівниками додаткові вимоги щодо обсягу документів і відомостей, які мають подаватися на підтвердження права на додаткову соціальну відпустку на дітей, що не передбачено законодавством 
Вимоги роботодавця щодо надання додаткових документів та відомостей про сімейний стан, коли достатня необхідна інформація щодо підтвердження права на додаткову соціальну відпустку на дітей надана працівниками, може оцінюватися як надмірне втручання в особисте життя, а необґрунтований збір і обробка додаткової інформації про працівників, як порушення Закону України « Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI.

👆

Початок
👇

Продовження