Джерело
Схiдне міжрегiональне управлiння Держпрацi 🇺🇦 | ️Безбар’єрна праця - це коли відсутні обмеження і створюються у мови д...
174 Охват/переглядів
2026-09-23 13:31
Повідомлення №18795
‼️
Безбар’єрна праця - це коли відсутні обмеження і створюються у мови для рівних можливостей
1. Усунення бар'єрів
Адаптація робочого місця — це пристосування умов праці, яке дозволяє працівнику виконувати обов’язки нарівні з іншими, усуваючи бар'єри, а не створюючи винятки. Державна служба України з питань праці рекомендує покроковий підхід до організації інклюзивного простору:
Безбар’єрний шлях: організація доступного маршруту від входу в будівлю до робочого місця та санітарних зон. Це включає встановлення пандусів і підйомників відповідно до ДБН, нанесення тактильних та контрастних маркувань на сходах чи дверях.
Ергономіка меблів: використання столів із регулюванням висоти (під зріст або крісло колісне), забезпечення стільців із підлокітниками та анатомічною підтримкою.
Світло та сенсорика: забезпечення рівномірного розсіяного освітлення з теплою температурою (2700–3300 К), використання табличок із великим контрастним шрифтом та дублюванням шрифтом Брайля.
Цифрова та технічна адаптація: інтеграція асистивних технологій (скрінрідери, спеціальні клавіатури) та забезпечення повної доступності внутрішніх документів і цифрових ресурсів організації.
Психосоціальна підтримка: впровадження міжнародних стандартів (наприклад, ISO 45003) для управління ментальним здоров'ям та зниження психосоціальних ризиків на роботі.
2. Правила коректної комунікації
Головним практичним посібником в Україні є Довідник безбар'єрності — ініціатива першої леді Олени Зеленської. Він містить етику взаємодії та правила безбар’єрної мови:
Принцип «Спочатку людина»: завжди на перше місце ставиться особистість, а вже потім її ознака. Коректно говорити: «людина з інвалідністю» (замість «інвалід»), «людина з порушенням зору» (замість «сліпий»), «користувач крісла колісного» (замість «візочник»).
Нейтральність без оцінок: уникати жалісливих чи драматичних маркерів («прикутий до візка», «страждає від хвороби», «жертва»). Замість цього вживати нейтральні описові форми.
Повага до вибору: використовувати коректні гендерні форми та фемінітиви, поважаючи право людини на те, як саме до неї звертатися.
Активне слухання та відкритість: будувати взаємодію на повазі до гідності, не переривати. Ознайомитися з ширшими порадами щодо інклюзивного діалогу та протидії токсичності в команді можна у матеріалах про інклюзивну комунікацію.
3. Захист від дискримінації на законодавчому рівні
В Україні право на працю без бар’єрів захищене Законом:
Заборона дискримінації:
Кодекс законів про працю прямо забороняє будь-які утиски чи привілеї у сфері праці за різними ознаками.
Працевлаштування без обмежень:
Закон “Про рекламу” забороняє роботодавцям зазначати бажаний вік, стать або вимоги щодо стану здоров’я в оголошеннях про вакансії.
Право на особливі умови праці та захист від звільненя.
Наприклад: Працівникам, які цього потребують (наприклад, неповнолітні, жінки, особи з інвалідністю), можуть встановлюватися гнучкі графіки, скорочений робочий час, додаткові дні відпочинку, тощо, що не позбавляє їх жодних базових трудових гарантій. Стаття 184 КЗпП
забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
У разі відмови у прийнятті на роботу роботодавець зобов’язаний повідомити зазначеним жінкам причину відмови в письмовій формі. Таку відмову може бути оскаржено в судовому порядку.
Звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, передбачених частиною шостою статті 179 КЗпП), а також одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю, не допускається, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації — з обов’язковим працевлаштуванням.
👆
Початок
👆
Продовження
Безбар’єрна праця - це коли відсутні обмеження і створюються у мови для рівних можливостей
1. Усунення бар'єрів
Адаптація робочого місця — це пристосування умов праці, яке дозволяє працівнику виконувати обов’язки нарівні з іншими, усуваючи бар'єри, а не створюючи винятки. Державна служба України з питань праці рекомендує покроковий підхід до організації інклюзивного простору:
Безбар’єрний шлях: організація доступного маршруту від входу в будівлю до робочого місця та санітарних зон. Це включає встановлення пандусів і підйомників відповідно до ДБН, нанесення тактильних та контрастних маркувань на сходах чи дверях.
Ергономіка меблів: використання столів із регулюванням висоти (під зріст або крісло колісне), забезпечення стільців із підлокітниками та анатомічною підтримкою.
Світло та сенсорика: забезпечення рівномірного розсіяного освітлення з теплою температурою (2700–3300 К), використання табличок із великим контрастним шрифтом та дублюванням шрифтом Брайля.
Цифрова та технічна адаптація: інтеграція асистивних технологій (скрінрідери, спеціальні клавіатури) та забезпечення повної доступності внутрішніх документів і цифрових ресурсів організації.
Психосоціальна підтримка: впровадження міжнародних стандартів (наприклад, ISO 45003) для управління ментальним здоров'ям та зниження психосоціальних ризиків на роботі.
2. Правила коректної комунікації
Головним практичним посібником в Україні є Довідник безбар'єрності — ініціатива першої леді Олени Зеленської. Він містить етику взаємодії та правила безбар’єрної мови:
Принцип «Спочатку людина»: завжди на перше місце ставиться особистість, а вже потім її ознака. Коректно говорити: «людина з інвалідністю» (замість «інвалід»), «людина з порушенням зору» (замість «сліпий»), «користувач крісла колісного» (замість «візочник»).
Нейтральність без оцінок: уникати жалісливих чи драматичних маркерів («прикутий до візка», «страждає від хвороби», «жертва»). Замість цього вживати нейтральні описові форми.
Повага до вибору: використовувати коректні гендерні форми та фемінітиви, поважаючи право людини на те, як саме до неї звертатися.
Активне слухання та відкритість: будувати взаємодію на повазі до гідності, не переривати. Ознайомитися з ширшими порадами щодо інклюзивного діалогу та протидії токсичності в команді можна у матеріалах про інклюзивну комунікацію.
3. Захист від дискримінації на законодавчому рівні
В Україні право на працю без бар’єрів захищене Законом:
Заборона дискримінації:
Кодекс законів про працю прямо забороняє будь-які утиски чи привілеї у сфері праці за різними ознаками.
Працевлаштування без обмежень:
Закон “Про рекламу” забороняє роботодавцям зазначати бажаний вік, стать або вимоги щодо стану здоров’я в оголошеннях про вакансії.
Право на особливі умови праці та захист від звільненя.
Наприклад: Працівникам, які цього потребують (наприклад, неповнолітні, жінки, особи з інвалідністю), можуть встановлюватися гнучкі графіки, скорочений робочий час, додаткові дні відпочинку, тощо, що не позбавляє їх жодних базових трудових гарантій. Стаття 184 КЗпП
забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
У разі відмови у прийнятті на роботу роботодавець зобов’язаний повідомити зазначеним жінкам причину відмови в письмовій формі. Таку відмову може бути оскаржено в судовому порядку.
Звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, передбачених частиною шостою статті 179 КЗпП), а також одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю, не допускається, крім випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації — з обов’язковим працевлаштуванням.
👆
Початок
👆
Продовження