Як грають в #УПЛ: центральні півзахисники 🇺🇦
% частка HSR -дистанції (від 5.50 до 7 м/с) від загальної дистанції, % частка спринтів (понад 7 м/с) від загальної дистанції та дистанція активним бігом (від 3.98 до 5.47 м/с)

На анонс лекції про інтенсивність мала зібратися аудиторія. Почнемо з бігової інтенсивності.

Коли ми говоримо, що футболіст працює інтенсивно, це не означаєпросто, що він долає великі відстані. Загальна дистанція - це обсяг роботи. Футболіст може подолати 10.5 км за матч. Але ці 10.5 км можуть складатися переважно зі спокійного бігу та ходьби, а можуть включати велику кількість різких прискорень, ривків, гальмувань і спринтів. Тому у фізичних даних ми дивимося не на загальну дистанцію, а й на те, як футболіст її долав.

HSR - це дистанція на високій швидкості від 5.5 до 7 м/с, спринти - ще вища швидкість, понад 7 м/с. Це допомагає зрозуміти характер фізичної роботи. Наприклад, два інсайди можуть подолати по 10 км. Але один більшість часу просто переміщувався полем, а інший постійно робив ривки за спину, повертався після втрати м’яча, прискорювався під час пресингу та знову вибухав у контратаках. За загальною дистанцією вони однакові, але інтенсивність бігової роботи може бути зовсім різною. Тому коли бачите в статистиці «11 км за матч», не варто автоматично робити висновок, що футболіст виконав величезну інтенсивну роботу. Кілометри ж показують не лише, скільки він бігав, а й скільки ходив пішки. HSR та спринти допомагають зрозуміти наскільки інтенсивно це відбувалося. Саме в поєднанні цих показників і ховається реальна картина фізичної роботи футболіста.

Графік:
• вісь Х - демонструє % частку HSR від загальної дистанції гравців
• вісь Y - демонструє % частку спринтів від загальної дистанції гравців
• розмір маркера відповідає за ігровий час
• колір маркера передає дистанцію активного бігу (від 3.98 до 5.47 м/с) у метрах

Позначені всі гравці вибірки - це 82

ОП/ЦП/АП, які провели щонайменше 650 хвилин на полі в минулому сезоні УПЛ.

У трекінгу є проблеми через ракурс зйомки на деяких наших стадіонах. Машинному зору потрібно постійно бачити розмітку поля, щоб розуміти, де гравець перебуває у просторі. Тому деякі матчі взагалі трекати неможливо через поганий ракурс основної камери, як нещодавно в матчі Динамо у Вінниці. Тому трекінговими даними покрито десь ~80 % ігор УПЛ.

Чиста високоінтенсивна дистанція - це прикольно. Але ще прикольніше знати, скільки це від загальної подоланої дистанції. І ось графік про це.

⭕️ Єгор Твердохліб долав у півзахисті Кривбасу 11.25 % усієї дистанції у режимі понад 5.5 м/с.
💜 Євген Пастух у ЛНЗ - 10.47 %. Тому для локального рівня УПЛ це високоінтенсивні гравці.

Середній показникдляпівзахисників УПЛ - 8.6 %. Частка Олега Очеретька в чемпіонському сезоні Шахтаря - лише 8.82 %. Трохи вище середнього рівня. Тож чи є це свідченням стабільно високої інтенсивності ігрового процесу? Ні. Це навіть для УПЛ лише середній рівень. За часткою HSR він ближчий до Піхальонка, ніж до Пастуха.

В епізоді з голом номер два наче й є реакція на рух Прайса: прискорився в зону, але дограти момент на необхідному рівні інтенсивності не зміг. В епізоді з голом номер три, який формально є стандартом, взагалі є тактильний контакт з Макконвілом. Але в якийсь момент просто відпускає гравця і зупиняється, тримати далі не можна - буде фол. Захисник продавлює. Був би це не Макконвіл, а Роналду, той би потім забив з метра, і фактично вдруге за матч наш опорник не зміг би дограти ситуацію до кінця. Ось епізод із нещодавнього матчу з Поліссям. Теж недограний, теж метушня, теж гол.

Звісно, це комплексні кейси: і про уважність, і про вміння сканувати та грати 1-в-1, і про позиційну дисципліну, і багато про що ще. Зокрема, й про інтенсивність. Коли впродовж стислого часу потрібно побачити, обдумати та якось вчинити без пауз. Профайл - це репрезентативна послідовність епізодів. Не можна дозволяти парі підкатів із угорцями затьмарювати в голові картину на дистанції сезону. Щоб говорити про сталий тренд, двох підкатів замало.

#УПЛмікроскоп