🤍💜 Як це було: Олександр Драмбаєв vs Роман Вантух
Захист 🇺🇦

Підгоріло після презентації складу збірної. Чимало дивних рішень у контексті ігрових якостей. Мабуть, не варто думати, що корупції немає у футболі, якщо вона є на найвищих владних рівнях. Почнемо із бекапа Віталія Миколенка. ТШ зупинив свій вибір на Олександрі Драмбаєві.

Одразу постає питання: як вʼяжеться те, що ми бачили у перших двох матчах Мальдери (короткі білдапи) із тим, що грає ЛНЗ? Дійсно є схожість? Чи навіть варто поставити питання інакше: а де та за яких умов штаб верифікував можливості Драмбаєва лівого захисника? За кількома матчами УПЛ цього сезону? Не дуже переконливий старт ЛНЗ посприяв цьому враженню?

Віталій Миколенко - фінальний бос. Тобто він гратиме найважчі відрізки проти найсильніших. Це база. Він ледь не кожного тижня, як не проти Сака із Салахом, то проти якихось бістів із Брайтона грає. Тому роль запасного ЛЗ переважно зводиться до двох сценаріїв:
• сміттєві хвилини
• повний матч проти слабшого, на думку Мальдери, суперника, де на перший план за логікою вийде гра в АТАЦІ. Навіть Миколенка за неї постійно критикують в АПЛ, від Ширера до фанів Евертона.

Чи часто ми бачили яскраві перформанси ЛЦЗ (!) Драмбаєва в ЛНЗ (!) особливо проти низьких блоків? Добре, зараз стало більше відрізків із 4-3-3, але якщо викинути Оболонь, то де? Проти Динамо запалив? Так, я пам'ятаю про гібридну схеми та трансформацію із 5-3-2 на 4-3-3 за рахунок гнучкості Кузика (ЛЗ). Денис йде вище, а Олександр займає його позицію. Але про атаку пізніше. Зараз про захист.

Бо Мальдера пояснив вибір словом «дефенсіва». І тут у мене заперечення. Ми не можемо дивитися на гравців ЛНЗ у відриві від структури. Гравці ЛНЗ стали чимось перш за все завдяки організації взаємодії між собою в доволі злагодженій структурі: компактність, контроль простору між лініями, перенаправлення суперників на фланг, бо на крос є відповідь - Горін і Муравський у штрафному плюс Рябов у зоні підбирання. Тобто жодних гарантій збереження якостей гравців при перенесенні в іншу структуру немає.

І з огляду на все це мене не покидає відчуття, що Романа Вантуха просто пограбували:
• він грав і захисника, і вінгера, хоча в командах рівня Зорі, які половину матчу сидять у захисті, це фактично те саме.
• і не виглядає так, що індивідуально Рома слабший, і вже зараз, в Карпатах.

Порівняємо якісні показники:
• Рома в 94 -му перцентилі у вибірці з 53 фулбеків УПЛ за успішністю дуелей у захисті. Драмбаєв - у 66 -му.
• Рома в 92 -му перцентилі за успішністю відборів при спробах його пройти. Драмбаєв - у 85 -му.

Виглядає Рома чіпкішим. Якщо крутити по лінії тиску, то тут теж перевага у варіативності застосування його захисних якостей:
• граючи вінгера, Вантух частіше долучався до пресингу - одразу три 98 -мі перцентилі за висотою захисних дій.
• та ще один 98 -й перцентиль за спробами пресингу на чужій половині.

Чи розуміє Драмбаєв, що таке пресинг? Так. Але його роль у ЛНЗ - підбирати мʼячі, які там вище виборюють нападники, Пастух та Рябов. 75 % фолів Драмбаєва відбуваються на власній половині, у Вантуха - 70 % на чужій.

Вища частота блокування кросів, ударів та виносів. Додаємо сюди більшу агресивність:
• Роман частіше стрибає у відбір упродовж 2 секунд після втрати.
• Роман частіше повертає мʼяч упродовж 5 секунд після втрати.

У Драмбаєва менше браку, бо ЛНЗ на власній половині менше утримує мʼяч. Щойно піде тиск, єдина імунна відповідь Драмбаєва - пас в боротьбу. У моїх очах це пограбування. Вантух за увесь минулий сезон та на початку нинішнього показав багато своїх якостей, проявив себе в різних сценаріях та схемах.

Драмбаєв для мене - гвинтик у складній системі, яку побудував Пономарьов. І в мене є чимало сумнівів, що Олександр здатен зберегти усі свої якості за межами цієї системи. Більш того, Мальдера декілька разів наголосив, що в нього буде три дні, а за три дні складні процеси не будуються.

#УПЛмікроскоп #Драмбаєв #Вантух #УПЛ