Як це було: Богдан Редушко vs Назар ВолошинКреатив та типологія створення моментів 🎥Чим довше занурююся в Python та великі масиви даних, які за останні 5 років стали суттєво інформативнішими, тим більше переконуюся, що у 2026-му варто шукати більш футбольні причини злетів і спадів. Тому вітаю, ви на каналі, де транслюються непопулярні думки.Судячи з коментарів, причину останніх Заїних невдач люди вже знайшли в Лізі. Чи вважаю я, що в невиразних перформансах проти румунів Назара винна дружина? Ні.Схиляюся до думки, що причини невиразної гри насамперед варто шукати на полі. Звісно, якщо у гравця на пів шостого, це безумовно впливатиме і на тренувальний процес, і на матчі. Але Назар молодий, тому йому точно рано про це хвилюватися.Якщо стисло, ось що бачу візуально та метрично (хоч вибірка у два матчі поки зовсім не сприяє узагальненням):• за час розлуки з Костюком (оренда до Вернидуба, певний період із Луческу та Шовковським) Назар перепрофілювався з амебного бігунка на дещо вищу форму життя. Він почав значно частіше взаємодіяти з партнерами через пас, комбінувати в просторі перед штрафним майданчиком та в його периметрі.• у перших матчах з Університатею концепція суттєво змінилася. Волошин значно частіше залишався в широкій позиції та мав виконувати функції, характерні для профайлу Редушка і його чеснот на протилежному фланзі.Суто мій висновок на основі двох останніх ігор: маю величезні сумніви, що саме в такому сценарії (широка позиція без міцних комбінаційних зв’язків з інсайдом і фулбеком) можна якнайкраще розкрити його сильні ігрові якості.Замість хороших рішень у взаємодії з нападником чи інсайдом у зоні завершення ми бачимо регулярний брак і втрати біля бровки.Реально не вірю, що дегенеративні дисфункції можуть проявлятися настільки швидко після весілля, тому закликаю тимчасово прикрутити лайномети в коментарях до інтеграції Сича в склад. Якщо Сич органічно увійде в нове середовище та матиме фізичний ресурс займати широку позицію в атаці (тобто буде в змозі поновлювати позицію після втрати), то вангую «відродження» Волошина до більш звичних форм.Я розумію бажання ГТ Динамо ліпити гравців під себе. Проте одна справа, коли Луческу міняє місцями Шапаренка та Буяльського, і це дає моментальний ефект як індивідуально, так і командно. У випадку ж із «тактично вмотивованою» широкою позицією Волошина ми поки цього ефекту не бачимо. І є ризик, що не побачимо.#ДКмікроскоп #Волошин #Редушко #УПЛ