І давайте говорити чесно: проти Кудрівки та Вереса таке ріголетто працює відмінно. • дотики до мʼяча у штрафному суперника зросли з 32.4 до 36; • якість моментів підвищилася з 1.66 до 2.07 xG; • кількість NP-голів зросла з 2 до 2.5.Щоб не було подвійних трактувань. Це дійсно логічний крок, бо з Яциком (–3.29% Passing Contribution) не можна грати те, що можна з Шапаренком (+25%). За це Костюку респект - він не натягує сову на глобус. Але якщо Шапаренко вчора зіграв прощальний матч - що робити завтра?Усі закидали Реброву, дідові та СаШо одноманітність ігрового процесу. Проте чомусь не розуміють, що це працює в обидва боки: одноманітна ригалєтня в якийсь момент теж стане читабельною для суперників.Зараз всі сподівання лише на трьох гравців: Пономаренка, Піхальонка та Волошина. Найсвіжіший приклад - матч проти Ноа. • Пономаренко дійсно крутий у ролі стовпа, як колись Бєсєдін (фактично його реінкарнація): вчора долучився до 6 shot ending sequences (лідер команди) та загалом 23 рази досягав фінальної третини веденнями або володів мʼячем уже в ній безпосередньо (другий показник); • Піхальонок - сильний плеймейкер з найкращими в команді 88.9% точності передач уперед (це може врятувати від геть вже тупого бий-біжи) та 28.6% частки усіх передач команди до штрафного; • Волошин стає WR1: зіграв 77 хвилин, але став лідером за xThreat (0.30 xT), за досягненнями фінальної третини та володінням мʼяча в ній (25), а також за часткою передач команди до штрафного (42.9%).Футбол Костюка реально підходить для України. Бо фактично потрібні лише ці три кваліфіковані рольовики (стовп, глибокий плеймейкер та ресивер). Якщо Мотя та Зая - це просто знайомі гравці, то Піхальнок це Rolls-Royce в порівнянні з усім, що було в нього в U19.Прізвища решти восьми гравців фактично взагалі не мають жодного значення. Це може бути абсолютно сіра маса, позбавлена будь-якої індивідуальності. Вимоги для решти доволі прості: не імпровізувати, добігати в зони завершення та встигати поновлювати позиції в захисті після втрати. Ну, от чесно чи багатьох Скорків чи Білошевських журналісти згадають за останні 8 років? Велетень доріс до збірної в якийсь момент, але не відомо чи сталося би це, якби Мудрик не залетів.Тому як би мене не нудило від ригалєтні, я не можу заперечувати: для обмежених у грошах і мізках команд, як Динамо, це єдиний варіант вижити.Про розвиток мова все одно не йде.#ДКмікроскоп