Повідомлення telegram каналу - @smertvorogy

​​Назва «гаубиця» походить від середньовічного «гуфниця» («houf» з чеської — «банда», «натовп»). Ці короткі польові гармати використовувались для такого собі «прорідження» кавалерії чи піхоти противника. Зараз ми ними проріджуємо колони ворожої техніки, їхні БК та іншу русняву пошесть.
Гаубиця на світлині, Д-30, — приклад ще радянської артилерії початку 60-х років. Не найкращий варіант, та на війні — як на війні. За умови дбайливого обслуговування, а також розумного наведення, ця машина здатна створити багато хороших рускіх.
На французьких гарматах XVIII ст. було вигравіювано L’exatitude est lapolitesse desrois («Точність — ввічливість королів»). Нащадки тих гармат в руках нашої артилерії виконують ту саму функцію: точний і прицільний удар по ворогові.
Тепер гаубиці — це суміш звичайної гармати, яка стріляє прямим наведенням, і міномета, який стріляє «навісом». Найчастіш вони використовуються для ураження цим самим «навісом» — з позицій, з яких невидно супротивника. Ціль визначається авіарозвідкою, знаряддя наводиться і — увага!
Постріл!