За кожною сукнею, сорочкою чи пальтом стоїть довгий ланцюг професій: дизайнери, конструктори, технологи, швачки, стилісти, фотографи, маркетологи, піарники, продавці. І кожен із них отримує зарплату лише тоді, коли бренд продає свої речі.Парадокс у тому, що ми часто ставимося до локальних брендів жорсткіше, ніж до міжнародних. До мас-маркету з іншої країни — поблажливо: «ну це ж Zara», «ну це ж H&M». А від українського бренду очікуємо одночасно рівня люксових домів, демократичної ціни та бездоганного сервісу. Феномен цієї вимогливості складений: роки впливу західної та північної культур, прихована меншовартість, економічна криза і нерозуміння умов існування українського бізнесу.Для того щоб мода перетворилася на справжню екосистему — з медіа, якісною освітою, виробничими потужностями та ритейлом, — потрібні гроші. Питання тут не в тому, чи подобається нам якийсь конкретний бренд, а в тому, чи хочемо ми, щоб ця екосистема взагалі існувала.І це лише одна з причин, чому ми маємо купувати одяг від українських брендів.