На щиті повернувся Герой🕯️ ОМЕЛЯНЧУК МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ 09.09.1990 — 03.06.2026 рр. Микола народився в місті Житомирі. Дитинство та юність пройшли у мальовничому селі Вереси поблизу обласного центру. Тут він навчався у Вересівській загальноосвітній школі (нині- Вересівський ліцей Житомирської міської ради), де здобув перші знання та знайшов друзів на все життя. Після закінчення школи вступив до ПТУ № 6 (нині — Житомирський професійний політехнічний ліцей), здобув професії електрогазозварювальника та водія. Пройшов строкову військову службу, після чого розпочав трудовий шлях. Багато років працював у будівельній сфері, брав участь у спорудженні мостів по всій Україні, сумлінно виконуючи свою роботу та роблячи внесок у розвиток держави. Найбільшою цінністю для Миколи була родина. Він був люблячим батьком трьох синів, для яких назавжди залишиться прикладом мужності, відповідальності та сили духу. Із перших місяців повномасштабного вторгнення рф в Україну Микола без вагань став на захист рідної землі. Він доєднався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та з честю виконував свій військовий обов’язок. За час служби мужньо боровся з ворогом, неодноразово виконував складні бойові завдання, був поранений, але після реабілітації повернувся до плбратимів, адже не уявляв себе осторонь боротьби за свободу та незалежність України. За особисту мужність, самовідданість і відданість Військовій присязі Миколу Омелянчука було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест», медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», а також численними грамотами, подяками. Його знали як надійного побратима, щирого друга, працьовиту та добру людину, яка завжди була готова підтримати й допомогти. 3 червня 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Сумщині, солдат Микола Михайлович Омелянчук героїчно загинув... У вічній скорботі батьки, дружина, сини, рідні, близькі, друзі та бойові побратими...Світла пам'ять і вічна слава Герою!