​​Так хочеться впасти у Твої обійми,На мить опинитись ще малим дитям,Забути про бурі незгоди і війни...Щоб всі-всі проблеми Ти вирішив Сам...Так хочеться дитиною знову побути ,Не думати про завтра, роки, майбуття,Так хочеться в мить про все-все забути,Тому я до Тебе Боже прийшла...Прийми моє серце так стомлене світом,В обіймах до Себе скоріш загорни,Так хочу побути у Твоїх обіймах,Як мале дитя на руках у батьків...Так хочеться, знаєш, поплакати гірко, Про зовсім дрібниці незначні і малі,І не важливо років тобі скільки, Ми іноді всі, як діти в душі...Так хочеться впасти у Твої обійми,Розплакатись сильно про все що болить,Бо Ти - є Господь, мій Батько всесильний,В Тобі я дитя - на вічність, не мить...Я знову поплачу, а Ти витреш сльози,І скажеш так ніжно: - усе це пройде,Пройдуть усі війни, вітри і морози,Та тільки любов Моя не мине...-Тебе Я окутаю у Своїх обіймах,І дам тобі мир, що вище думок,Перейде біль в радість, невір'я у віру,Бо ти - Моє дитя, а Я - Батько Господь...20.12.2022D|B #poem_by_Diana #myVerse