я думаю, що дуже важливо навчитися цінувати тимчасовість.ми просто всі охуєли і живемо у якійсь ілюзорній бульбашці з надписом «ще дохуя часу»думаємо, що у нас дохуя часу, аби помиритися з важливими людьми, знайти хобі, виліпити тіло мрії, завести кота, вивчити Past Perfect...думаємо, що ще трішки потиняємося, а потім вже почнеться життя. потім вже будемо любити себе і робити все в кайфхуй там, рєбят 🙂ваш сьогоднішній день — це і є ваше життя. о котрій ви прокинулися, чим снідали, про що говорили і з яким настроєм, наскільки відповідально ставилися до роботи, що думали про себе коли одягнули футболку з плямою. чи одягнули футболку з плямою. скільки рілсів подивилися в інстаграмах)))це все, розумієте?немає життя in general, є просто сьогодні.щоб змотивувати вас на carpe diem, прикріпляю фотографії зі своєї першої в житті фотосесії. ЗАВЖДИ мріяла про професійні нюдси, але постійно казала собі: Маріночка, давай спочатку поїдеш на олімпійські ігри, візьмеш золото, а там вже можна й голою пофоткатись.хуй там, рєбят 🙂вирішила не чекати якось захмарного завтра. я охуєнна і без олімпійського золота. і без золота, і без макіяжу, і без одягу)))короче, живу сьогодні, люблю сьогодні і вам раджу 💘