Перше українське фентезі знову в трендах,або чому тредсі знову токсичать іронізують

Бачили, як автори і читачі раптом масово почали писати, що їхнє фентезі — "перше українське"? Звідки ж взявся цей флешмоб? Почалося все з того, що люди поприходили з презентації фентезі "Хорт" Ольги Навроцької та Алана Бадоєва, яка відбулася на Фанконі, і почали писати свої враження про це. Одна з відвідувачок написала так: "Наскільки мені відомо, це перший український цикл фентезі, світ якого побудований навколо реальних історичних локацій, на наших міфах та теології". Звісно, був варіант, що це вона щось не так зрозуміла, адже в офіційних дописах наймасштабнішої в історії українського фентезі промоції раніше не звучало нічого про перше фентезі чи то міфологічне, чи то українське. Що є в офіційному гаслі цього циклу, то це ось це: "Перший фентезі-всесвіт про українську силу". (У адміна одразу пішли флешбеки до "Книги сили" Валентина Терлецького, яка у 2018 році виходила з коментарем, який наче один в один повторює зараз Алан Бадоєв, але нехай, це справді може бути збіг, бо ідея лежить на поверхні). Однак інші присутні, які там були, теж вийшли з презентації з подібним враженням про "першість", навіть на офіційній сторінці "Хроніки сили" можна знайти не один, а кілька перепостів сторіз з подібними формулюваннями. Тобто щось таки прозвучало, що змусило необізнаних відвідувачів подумати, що українського фентезі про українську міфологію чи богів до "Хорта" не було. Звісно, читачі, які читали українське фентезі, кинулися кепкувати з такої подачі і накидати численні приклади, які спростовують слова про "першість". Це вибісило не лише тому, що це просто неправда, а й тому, що фраза "перше українське" має довгу історію в українському книговиданні. Це не вперше і не вдруге, коли українське фентезі презентували як "перше щось" чи "наукраїнськіше щось". Уже до 2018 року цей безглуздий маркетинг став своєрідним анекдотом. І, здавалося б, мав давно померти. Але ж ні. Ну, а якщо можна таким займатися творцям "Хорта", то чому не можна позбиткуватися іншим? От і пішло гуляти. Який висновок? Треба бути дуже обережним зі словом "перший" у промоції українського фентезі, а краще не використовувати взагалі. Українська література — звісно, свого роду, Дике поле, заходь, твори й збирай оплески, але не настільки, що там нічого до вас не було. P. S. До слова, розбудова мультимедійного всесвіту — геть інше питання і теж не нова амбіція у нашому колі, але це заслуговує на окремий допис.