День ТРО. Для мене це досі гордість, біль і суміш почуттів.Рід військ, який був створений, як самий низ «харчового ланцюжка армії". Який забезпечувався і навчався по тому ж принципу. Який був призначений насамперед виконувати місцеві бойові завдання. І який... прийняв на себе удар противника в перші місяці війни на рівні з іншими. ТРО тримали роками і тримають зараз великі ділянки фронтів.ТРО написали свою історію. У якій було і погане і хороше. Вічна пам'ять і честь загиблим бійцям ТРО, ганьба «великим» командирам, які часом бездарно гробили не підготовлених людей. Ганьба «маленьким» командирам, які мутили схеми і заробляли гроші на логістиці, волонтерці своїх частин ТРО. Честь людям, які на основі ТРО створили круті підрозділи FPV, РЕБ, РЕР. Спасибі тим комбатам і комбригам, хто давав можливість розвивати технологічні напрямки всіма правдами і не правдами.За два роки ТРО виросли, зміцніли, здобули такий бойовий досвід до якого багатьом далеко. Відбулася селекція командного та особового складу. Коли я чую на фронтi "там стоять терики" на серці теплішає.Дякую Вам за службу! За Ваш героїзм!Окремо вітаю близький мені 136 бат 114 бригади.