Графи знань пречудово працюють на контентних або інформаційних проєктах. Публікація пришвидшується і дешевшає, бо хаби, перелінковка і розмітка збираються з тегів самі, без SEOшника і зайвих рухів. Складність зараз в підтримці системи і в дисципліні її використання. А ще при правильній реалізації це допомагає розбудувати той самий траст. Мій улюблений граф знань такого типу — граф The New York Times. Та й не тільки мій: гугл свого часу його теж обожнював, постійно знаходжу сліди його вивчення в старих відео. Збирати його почали ще у 1851 році (реально, не помилка), щоправда, тоді це був просто словник. Зараз з цих тегів у них збирається близько 10 тисяч тематичних сторінок. Суть: кожна досить велика сутність стає ще й темою і хабом для пов'язаних з нею сторінок. Самі сторінки тегуються відповідним чином. Архітектурі hub-and-spoke ніби сто років в обід, але все ще не всі вміють її реалізувати. Написала детальніше про процес і що він дає + трохи спекуляцій про траст: https://fajela.com/uk/semantic-search/knowledge-graph-seo/