Як одомашнення гепардів у Індії призвело до їх повного вимиранняФото: «Одягнений у кращу шерсть, ніж його сторож: індійський гепард, навчений полювати на чорного оленя». Ілюстровані лондонські новини, квітень 1927 р.Мати гепарда за домашню тварину було нормальним явищем для Індії протягом століть, особливо серед заможних людей. Їх часто використовували для полювання. А що не менш важливо, гепард завжди був символом статусності.У Індії водилися особливі азійські гепарди. Сьогодні ж цей підвид є хіба що в Ірані, ситуація в там не надто краща, бо представників залишилося 50-100 осіб на всю країну.Вважається, що саме вид спорту «полювання з гепардом» став основною причиною такого масового вилову. Саме вилову, бо у неволі вони майже не розмножувалися. Через це водночас доводилося постійно викрадати тварин з дикої природи. Для цього або вистежували матерів з дитинчатами (а нагадуємо, що підрісши, вони вже не могли розмножуватися у неволі), або заганяли гепарда у завчасно підготовлену глибоку яму. Далі тварин "одомашнювали", хоча по суті потрібно було «зламати» тварину, щоб вона звикла до людини і дій, які від дикої кішки вимагалися. У Джайпурі існував спеціальний район під назвою "Cheeton Walon Ka Mohalla", де афганські тренери навчали гепардів мисливського ремесла. Але утримувати у неволі таку активну і велику тварину непросто: їм потрібно велику площу для бігу, натомість їх часто тримали просто у клітках; за гігієною погано дивилися, тому гепарди часто хворіли та помирали; і звісно ж поживне харчування, багате на мʼясо.Вже 1947 року було вбито останнього представника. З цього дня гепарди повністю зникли з території Індії. Далі були спроби відновити популяцію. Спочатку вчені намагалися завезти гепардів з Ірану, єдиній країні де ще збереглися азійські гепарди. Але за майже 77 років нічого з цього не вийшло, а вже тепер потрібно знову втручатися у екосистему, щоб гепарди могли прижитися.Джерела: 1, 2, 3, 4, 5.