Про єдинорога 🦄в античних текстахПерша згадка єдинорога в античній літературі – розповідь Ктесія Кнідського, вченого V ст. до н.е., який багато років служив лікарем при дворі Перських царів. У Персії Ктесій зібрав безліч цінних відомостей про життя східних регіонів античної ойкумени, які потім структурував у низці творів для грецької публіки. У творі "Про Індію" він згадує про "індійського віслюка", в якому вгадується єдиноріг (давньогрец. "μονοκέρως"). За його описом, це могутня тварина розміром з коня (або більше), з білим тулубом, червоною головою та синіми очима.Головною відмінністю "індійського осла" , тобто єдинорога, був, власне, чорний ріг розміром з лікоть (≈ 45 см), який мав червоний наконечник. Ріг єдинорога, за повідомленням Ктесія, був цінним ресурсом для місцевих промислів: їх виготовляли кубки, які мали цілющий ефект. Втім, єдиноріг був здатний розвивати колосальну швидкість і мав неймовірну силу, так що зловити його було надзвичайно важко [Ktes.Ind.V.2]. Ця обставина пояснювала, чому кубки з рогу єдинорога були великою рідкістю і зустрічалися вкрай рідко (це, у свою чергу, позбавляло Ктесія необхідності пояснювати читачеві, чому він ніколи цих кубків не бачив у продажу).З розширенням географічного кругозору давніх греків після походів Олександра Македонського багато відомостей Ктесія були критиковані як недостовірні або просто вигадані. Однак єдинорогам пощастило: Ктесія читав Арістотель, який згадав "індійського осла з одним рогом" серед рогатих тварин [Arist.HA499b18, PA663a22]. Ця згадка авторитетним вченим, що стала результатом узагальнення конспектів, забезпечило єдинорогу з усіма його атрибутами перепустку в античну науку. Через 400-500 років наратив Ктесія як цілком достовірну характеристику реальної істоти повторюють натуралісти римського часу (лат. "unicornis") - Пліній Старший [Plin. 8, 21, 30, § 72]та Клавдій Еліан.#філологічні_нотатки