Повідомлення telegram каналу - @samonerozvytok

Круто що ми живемо в такий час, коли гаджети можуть містити наші "Спогади" за останні роки.
Архіви фотографій, переписок, текстів, аудіо та багато іншого.
Нещодавно перечитав свій основний канал, і реально про деякі події я вже і забув, але прочитавши про це знову - згадав, і це дійсно відбувалося в моєму житті.
І навіть не проблема в моїй поганій пам'яті, а в тому що мозок запрограмований не все запам'ятовувати, точніше надійно заховати ці спогади, щоб вони не заважали нам жити теперішнім.
Коли мені сумно і одиноко (а це завжди), я люблю передивлятися старі фотографії, історії інстаграму, та навіть архів свого видаленого твіттера, де понад 4 тисяч твітів. Він збережений на комп'ютері. Я не живу минулим, але інколи туди заглядаю щоб освіжити пам'ять, і не забувати про різного роду події, які відбувалися.
Тут мені 17 і мене п'яного несуть битися, тут я з велосипедом у воду впав, а це Туреччина, перший відпочинок за останні 10 років, а ось тут жаліюся на бабку, з якою сперечався в маршрутці. І на душі робиться тепло від тих спогадів. Розумію що зараз інші погляди на життя, інші люди в оточенні, робота, переживання.
І це все теперішнє поповнює архів, який я також буду дивитися через декілька років з думкою "Ех як давно це було, навіть не віриться".