Статистика telegram channel - @sadovoiserhii42

День сповнений болем та глибокої шани.Сьогодні провели в останню путь Володимира Гайового — воїна, побратима, друга. Боєць 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», учасник АТО у складі 12-го батальйону територіальної оборони «Київ», активний член Спілки ветеранів АТО Голосіївського району.Його добре знали й поважали, він був людиною, на яку можна покластися.Вдома залишилися дружина, діти. Разом із тим вшанували памʼять трьох воїнів, які 1 липня 2023 року героїчно загинули під час виконання бойового завдання поблизу Богданівки на Бахмутському напрямку.Це були бійці окремої зведеної групи «КЕП», які тримали найгарячіші ділянки фронту.Штаб-сержант Ростислав СлугоцькийДоброволець з перших днів повномасштабного вторгнення. Пройшов оборону Києва, звільнення Київщини, бої на Харківщині та Донеччині. Один із перших, хто увійшов до Ізюма. Рятував поранених побратимів, утримував критичні позиції на “Дорозі життя” під Бахмутом, особисто знищив десятки окупантів.Координував дії екіпажів БПЛА, ремонтував техніку прямо на передовій.Загинув внаслідок авіаційного удару під час виконання бойового наказу.Солдат Анатолій ШпакЗахисник із першого дня війни. Пройшов бої за Київ, Харків, Ізюм. У вересні 2022 року підірвався на міні й втратив ногу, але вже через кілька місяців — на протезі — повернувся на фронт.Навчив 5 пілотів дронів, модернізував техніку, працював на випередження.29 червня 2023 року допоміг зірвати штурм ворога.1 липня 2023 року загинув разом із побратимами під час розвідки.Солдат Олег ПлаксивийПілот аеророзвідки, у лавах ЗСУ — з перших днів. Виявляв цілі, знищував техніку, координував удари.Працював із дронами навіть під масованими обстрілами.У день, коли артилерія ворога накривала позиції, здійснив 10 бойових вильотів.1 липня 2023 року загинув під час розгортання апаратури для чергового польоту.Це не просто втрати. Це — відкриті рани. Вічна памʼять. Вічна слава. Схиляємо голови перед Героями.

Шановні друзі, колеги та мешканці Голосіївського району!Завершився ще один важливий етап мого життя - на посаді голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.Ці роки були насичені викликами, надзвичайною відповідальністю та подіями, які назавжди закарбуються в серці. Разом ми пройшли крізь пандемію, пережили початок повномасштабного вторгнення, тримали стрій на своєму місці, формували територіальну оборону та працювали 24/7, щоб зберегти життєдіяльність району.У найважчі моменти — після ракетних ударів і прильотів по житлових кварталах — ми були разом: допомагали постраждалим, підтримували родини. І не лише тут, у Голосієві. Ми їздили на схід — до наших хлопців на Донецький, Харківський, Запорізький напрямки, везли допомогу, техніку, слова вдячності й підтримки. Збирали кошти на дрони, співпрацювали з волонтерськими організаціями, підставляли плече там, де це було найбільше потрібно.Переживали і переживаємо за кожну втрату. За наших хлопців, друзів, знайомих, які не повернулися з фронту. За тих, хто віддав життя за нас. Їхні імена назавжди вкарбовані в нашу пам’ять і в історію району.Я розумію, що, можливо, не все вдалося зробити. Були речі, які залишилися поза межами можливостей. Щось ми не встигли, щось — не змогли реалізувати повністю. Але я щиро дякую всім, хто був поруч: команді адміністрації, військовим, волонтерам, депутатам, правоохоронцям, рятувальникам, громадським організаціям, підприємцям, освітянам, духовенству, лікарям, комунальникам та активним мешканцям району — кожному, хто докладав зусиль і не боявся брати на себе відповідальність. Разом ми зробили багато, і я впевнений, що це лише початок великих змін.Я завершую своє перебування на цій посаді, але не завершую свою місію. Голосіїв назавжди у моєму серці.Ми з вами продовжимо тримати стрій — кожен на своєму місці.Нехай береже вас Господь Бог.Слава Україні! Слава ЗСУ!

Є зустрічі, які не потребують гучних слів. Просто поруч люди, які випромінюють світло, навіть коли душа стискається від втрати. Це родина Героя України Костянтина Вікторовича Могилка — людини, чий подвиг назавжди вписаний у новітню історію України. Костянтин Могилко — льотчик, підполковник Повітряних сил Збройних Сил України. 6 червня 2014 року, під час бойового вильоту над Донбасом, його літак Ан-30Б був підбитий. Костянтин до останнього залишався за штурвалом, відводячи палаючий літак подалі від житлових кварталів, рятуючи екіпаж і мирних людей. Це рішення коштувало йому життя, але врятувало інших. Він завжди з нами — у нашій пам’яті, у наших серцях. Ціную спілкування з цією світлою та відкритою родиною. Вони, попри біль і втрату, зберігають у серці тепло й доброту. Сьогодні зробили для сина Арсенія невеликий подарунок. Це лише дрібниця, але я точно знаю — такі моменти уваги важливі, коли в житті бракує найціннішого — батьківської турботи, підтримки й поради.Інколи важливо вчасно підставити плече, сказати потрібні слова або просто бути поряд. Без зайвих промов і гучних обіцянок. Так і живемо — тримаючи одне одного, пам’ятаючи тих, хто колись тримав небо над нами.

Вчора в стінах ліцею №116 ми відкрили меморіальні дошки п’ятьом Героям, випускникам цього закладу. Тут, де колись лунав їхній сміх, де формувалися перші мрії, сьогодні звучать інші слова — слова вдячності, болю та безмежної шани.Іван Денисович Гнатюк, позивний «Шкет». (15.08.2001 - 17.06.2023)Наймолодший серед них, йому було всього 22 роки…Молодий, талановитий, з добрим серцем і великими планами на майбутнє.Іван закінчив ліцей у 2018 році, здобув фах 3D-скульптора й творити справжні дива у мистецтві.З квітня 2022 року став до лав ЗСУ, спочатку як оператор БПЛА, згодом — як стрілець-оператор 47-ї окремої механізованої бригади.Загинув 17 червня 2023 року під час виконання бойового завдання біля с.Мала Токмачка Запорізької області.Нагороджений почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі».Костянтин Іванович Боденчук, позивний «Інтелігент».(25.04.1977 - 08.03.2023)Народжений у великій родині, довгоочікуваний єдиний син серед чотирьох сестер.Костянтин пройшов фронтові дороги ще в 2014–2015 роках, борючись у складі ЗСУ в найважчі періоди війни. Після повернення додому дбав про хворих батьків, залишаючись їхньою надійною опорою.А коли батьків не стало, не вагаючись, знову пішов на передову, бо не уявляв свого життя осторонь, поки країна в небезпеці.Загинув 8 березня 2023 року під Бахмутом, прикриваючи побратимів під артилерійським обстрілом.Його серце перестало битися на передовій, але його ім’я навічно вписане в історію нашої країни.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Сергій Васильович Шупік, позивний «Навігатор».(08.11.1975 - 12.07.2022)Сергій провів за кермом понад 20 років, працював водієм міжнародних перевезень. Але коли настав час захищати країну — змінив кермо на зброю.Учасник Революції Гідності, ветеран АТО, батько двох синів.У 2015 році боронив Україну на сході, а з початком повномасштабної війни знову став у стрій, цього разу як боєць 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.Загинув 12 липня 2022 року біля села Кодема Бахмутського району, під час важких боїв.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та низкою бойових відзнак.Віталій Дмитрович Мельник, позивний «Бутан».(25.08.1970 - 17.11.2023)Усе життя працював на київських заводах, створив родину, виховував сина.З початком російської агресії у 2014 році пішов на фронт, був двічі поранений, але навіть це не зупинило його.Коли ворог знову переступив поріг нашої землі, Віталій без вагань повернувся до війська.Отримав важке поранення в червні 2023 року, але після лікування і реабілітації знову повернувся на передову.Загинув 17 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання біля с.Павлівка Волноваського району.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Віталій Васильович Бойко (24.07.1973 - 27.07.2014)Випускник ліцею, активний учасник Революції Гідності, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».Ще у 2014 році, коли для багатьох війна здавалася чимось далеким, Віталій вже був там, де вирішувалася доля нашої країни.Загинув 27 липня 2014 року під час виконання бойового завдання в Луганській області.Його ім’я назавжди закарбоване в історії ліцею — меморіальну дошку на його честь встановлено тут ще у 2015 році.Низький уклін родинам.Вічна слава Івану, Костянтину, Сергію, Віталію Мельнику та Віталію Бойку.Слава Україні!Слава ЗСУ!

«Про землю Голосіївську».«Голосіїв. Новітній літопис. Звитяги і мужності».Вчора презентували два томи унікального видання, присвяченого Голосіївському району — його історії, героям, які боронили і боронять Україну, і людям, які творять сучасність. Це не просто хроніка подій — це жива пам’ять, закарбована в словах і світлинах.У книзі зібрано історії наших захисників, волонтерів, підприємців, депутатів Київради, працівників правоохоронних органів, працівників районної адміністрації, комунальних служб та небайдужих мешканців — усіх, хто став частиною великої опори у найважчі часи.Але ми розуміємо: ця книга — лише перший крок. Вона ще не вмістила всіх історій, які заслуговують на слово і памʼять. Щиро дякую творчому колективу за величезну працю, зроблену з душею.Подяка меценатам, які підтримали цю ініціативу.І головне: кожен донат за примірник книги — це допомога нашим воїнам. Усі кошти будуть спрямовані на підтримку двох батальйонів територіальної оборони Голосіївського району.Голосіїв пам’ятає. Голосіїв пише свою історію. Разом.Слава Україні!Слава ЗСУ!

Очищення вулиць від покинутих авто триває. У Голосіївському районі триває системна робота з прибирання покинутих транспортних засобів. Уже демонтовано 23 авто, ще близько 70 — у черзі на вивезення. Крім того, 7 власників самостійно забрали свої машини або привели їх до належного стану.Чому це важливо?Покинуті автомобілі — це не просто естетична проблема. Вони створюють перешкоди для пішоходів, транспорту, екстрених служб, займають місця для паркування, погіршують загальний вигляд району та можуть становити небезпеку — як для дітей, так і для інших учасників дорожнього руху.Власники, які бажають повернути свої авто, можуть звернутися до відділу з питань благоустрою та екології Голосіївської районної адміністрації та подати: • заяву про повернення транспортного засобу; • документи, що підтверджують право власності.Контакти:(044) 259 85 98(044) 259 85 97Адреса:вул. Васильківська, 53, корпус 1Працюємо над тим, щоб наші двори, вулиці та громадські простори були чистими, безпечними та зручними.

Безбар’єрність — важлива складова сучасного життя.Відвідав Національний університет біоресурсів і природокористування України, де відкрили одну із перших в українських університетах інклюзивну комп’ютерну лабораторію цифрових технологій у соціальній роботі.Дана лабораторія поєднує два ключові напрямки: • створює доступні умови для навчання студентів із порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату; • готує фахівців, які працюватимуть із людьми з особливими освітніми потребами.Проєкт реалізовано на базі кафедри соціальної роботи та реабілітації, яка послідовно впроваджує інноваційні підходи до підготовки фахівців соціальної сфери. Саме тут формують нове покоління професіоналів, здатних працювати з уразливими групами населення.Важливо, що до навчання у лабораторії також долучаються наші захисники — військовослужбовці, які після поранень або повернення з фронту опановують нові знання та здобувають мирні професії. Це ще один крок до їхньої успішної реінтеграції в суспільство.Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру. Це про рівність, гідність і турботу про кожного.Ми і надалі будемо підтримувати подібні ініціативи, адже саме вони формують нову культуру інклюзії, де кожен має рівний доступ до можливостей.

Життя, присвячене школі. Історія однієї Легенди.Військові, журналісти, депутати, лікарі, новатори, лідери думок — сотні й тисячі успішних людей, якими з гордістю пишається педагогічний колектив гімназії №59 імені О.М. Бойченка, — це випускники закладу з понад столітньою історією.Серед них — і Герої України, і ті, кого вже немає з нами, але пам’ять про яких збережена в серцях і в історії. І всі ці долі, у різний час і по-різному, пов’язані з однією людиною — Tetyana Antonenko. Тетяна Стефанівна Антоненко — Заслужений учитель України, видатна особистість, яка понад 40 років була незмінною директоркою гімназії з 1983 року. Її ім’я занесене до книги «Успішні жінки України», і недаремно: під її керівництвом школа не тільки зберегла свої позиції у часи найбільших суспільних трансформацій, а й стала прикладом стабільності, мудрості й розвитку.Тетяна Стефанівна — це не просто педагог і адміністратор. Це людина, яка вміла надихати, підтримувати, об’єднувати. Її вклад у виховання поколінь неможливо виміряти словами чи цифрами.Нехай усе зроблене добро повернеться їй сторицею. Здоров’я, тепла, вдячності і Многая літа — Легенді нашої гімназії!

Сьогодні рятувальники продовжують виконувати свій обов’язок у надзвичайно складних умовах. Під загрозою ракетних ударів, обстрілів та інших небезпек.Кожен виклик, кожна ситуація — це ризик, з яким вони стикаються щодня. Ми раді, що можемо відповісти їм підтримкою та допомогти створивши для них дійсно комфортні умови для життя.Мав честь вручити ордер на квартиру Трикіші Павлу Віталійовичу — рятувальнику, який понад 25 років працює у Державній службі з надзвичайних ситуацій. З 2002 року Павло перебував на черзі на отримання житла з яких останні 14 років проживав у гуртожитку разом із двома дітьми, але тепер вони матимуть власний простір, який зможуть назвати домом.Ця подія є символом вдячності за його щоденну відданість, сміливість і самопожертву. Павло, як і всі рятувальники, працює у найскладніших умовах, ризикуючи життям заради порятунку інших.Бажаємо, щоб нова квартира принесла мир, затишок і багато щасливих моментів. Нехай цей дім стане новою сторінкою для їхньої родини.Голосіївське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві

❗️Інформація про компенсацію вартості придбаних незалежних джерел живлення❗️Рішенням КМР від 10.11.2022 Nº 5586/5627 затверджено Порядок про часткове відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії, які були придбані об’єднаннями співвласників багатоквартирних житлових будинків міста Києва у 2021-2025 роках.Часткове відшкодування здійснюється розмірі 75% від загальної вартості придбаного джерела на один багатоквартирний житловий будинок, але не більше:100 тис. грн для будинків до 6 поверхів (включно);200 тис. грн для будинків від 7 до 16 поверхів (включно);300 тис. грн для будинків 17 поверхів, а також для будинків з прибудованими, вбудованими, даховими котельнями.Згідно із Порядком, часткове відшкодування можуть отримати:- об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);- житлово-будівельні кооперативи, обслуговуючі кооперативи (ЖБК/ОК); - юридичні особи, основним видом діяльності яких відповідно до КВЕД с 81.10 "Комплексне обслуговування об’єктів";- житлові кооперативи (ЖК);- багатоквартирні житлові будинки, у яких співвласниками в порядку, визначеному законодавством, обрали управителя будь-якої форми власності, відмінної від комунальної (управитель).Для цього потрібно придбати незалежне джерело електричної енергії: бензинові, дизельні, газові генератори, сонячні зарядні станції, інвертори тощо і після цього звернутися до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, де необхідно буде заповнити заявку, до якої додати наступні документи:- завірена копія видаткової накладної на придбання незалежних джерел електричної енергії;- завірена копія витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань;- копія протоколу співвласників багатоквартирного будинку про вибір управителя будинку (зазначений додаток подається тільки управителем будинку і не стосується ОСББ/ЖБК/ОК);- довідка за підписом уповноваженої особи про кількість поверхів у багатоквартирному будинку та/або наявність прибудованої, вбудованої, дахової котельні.Відшкодування здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва. За додатковою інформацією-управління житлово - комунального підприємства за номерами телефонів:044 281 60 23 та 044 281 60 21.