Я люблю Вольнуху.І дуже люблю ЗСУ.І минулого року, коли у наших далекобійних котиків ще не було майже ніхуя окрім зброї, ми вирішили постачати снайперам ЗСУ товари ганмастера безоплатно.За той час ми роздали волонтерки вже більш ніж на 2 мільйони гривень.Після роздачі складу магазина завдяки спонсору ми почали закуповувати спорядження безпосередньо для окремих снайперських підрозділів.Мій американський друг Сергій Білоконний пробив нам гуртові ціни в головному американському офісі 5.11, з якого ми вдягли і взули цілу снайперську групу.Потім були триноги Shadow, Ловачі, Ловачі, знову Зефіри, потім плитоноски, потім захисні навушкники, потім військові познайомили мене з власником М-Таку, де ми закупили в ЗСУ снаряги на 945 633,25 грн, а ще М-Тас десь на пару сотен тисяч гривень відправив нашим підшефним від себе, бо знав, де саме і що саме вони роблять.І все це мої львівські друзі Оксана та Сергій Плюсніни кожного тижня розвозили по нових поштах.І тоді ж я поспілкувався з Вольнушею про випуск цього проморолика, який він бездогаенно втілив за моїми підказками про бортек, чищення патронника, вкрадений ноутбук замість бронепластини та помилку корегування барабанів.А гроші за цей пранк Вольнуха скинув на рахунок допомоги харківському хопчику, в якого від ракетного удару кацапів загинула вся родина, і лишився лише один він.Такі справи, кітани