🌟Емілія Гарт «Сирени»Гарний роман: магічний реалізм з сімейною драмою та феміністичною складовою🐠У мене були побоювання, що все буде типу «н2о додай води», але ні Повість йде від лиця Люсі - студентки першого курсу журналістики, яка уві сні душить свого колишнього коханця, що поширив її інтимні фото. 🐚Дівчина хвора на аквагенну кропив’янку, і питання оголеного тіла для неї - комплекс із комплексів… тож налякана Люсі біжить до старшої сестри, яка нещодавно переїхала до таємничого узбережжя, де загадково зникали чоловіки. Старшої сестри, Джессіки, вдома не виявляється - і тут закручується цілий вир подійНу і друга сюжетна лінія - це корабль каторжників (засуджені жінки, переважно ірландки), яких везуть до узбережжя Австралії🫧Мені сподобалось, як авторка піднімала такі важливі питання, як насильство над жінками, і тут вона його обсмоктала з усіх сторін🐚Особливо гарно зображено, як би так гарно сказати, сексуальні відносини з особою що не досягла 18 річного віку. Бо дівчина в 16 - це емоційно незріла людина з надмірною кількістю гормонів, а дорослий на те і дорослий, що може нести відповідальність за свої вчинки. І дуже добре, що хочаб через 20 років героїня допетрила, що такі відносини - не ок і годі виправдовувати ситуацію Окремо - відносини в родині. гарно зображений посил, що брехня, навіть в імʼя добра, все одно залишається брехнею, і все одно ранить та підриває довіру 🌌Історичну складову я не дуже знала, і була здивована, що дійсно існувала Female Factories - куди відправляли жінок-каторжанок, перевезених із Британії до колоній. Умови там були адські, насильство процвітало Історично це важлива тема для австралійської культури, бо багато сучасних австралійців мають предків серед цих жінок. 🪸Тож роман цікавий. це звісно не 5/5, а 4.5 бо повість йде від Люсі, яка паралельно читаю щоденникДжесс і бачить сни про жінок-каторжниць. І тут. Бац і 3 глави від лиця джесс🤨мені були трохи неорганічні. Розумію, що по-іншому відкрити все було б важко, проте такий поворот мені не зайшов 🐚В цілому #раджу. Гарний романРуда стерлядь про книжки