🌟Міґель де Унамуно «Мир у війні»

Цю книгу я домучила. Бо назвати це читанням язик не повертається.

🔥

Міґеля де Унамуно часто називають стихією іспанської культури. Він був людиною суцільних суперечностей, пристрасно вірив і водночас відчайдушно сумнівався, палко любив Іспанію й так само нещадно її критикував. Але для мене ця стихія виявилася руйнівною. Я буквально змушувала себе читати й досі не розумію, навіщо це робила. Так, деякі описи й розділи я безсоромно прогортала, каюсь, але ж прочитала, так по діагоналі але до кінця😒

До речі, цікавий факт. Через жорстку критику диктатора Прімо де Рівери Унамуно був відправлений у заслання на Канарські острови.

Я от дивлюся на погоду, і знаєте що? Я згодна на таке заслання ☀️Що по книзі

Мій головний камінь спотикання мова. Вона не те щоб складна, але читається надзвичайно важко. Відчуття, ніби продираєшся крізь хащі. Сюжет начебто є, і він навіть потенційно цікавий, але нормально читати я не змогла.

🌼

Роман починається з моря ідеологій, що загалом логічно. Але далі все це змішується з підлітковими метаннями головного героя Іґнасіо, його друзів, постійними спробами родичів наставити його на шлях істинний… У підсумку виходить доволі хаотична маса.

🌼

І ще один момент туь через кожні кілька рядків доводиться лізти у Вікіпедію (точніше в примітки наприкінці книги). Для мене це було виснажливо. Якщо коротко по сюжету:Іґнасіо засвоює карлізм від своїх батьків і релігійну віру свого дядька-священника. Він виростає в тіні епічних постатей, безкінечно слухаючи розповіді батька про Семирічну війну. Подальші події підштовхують його приєднатися до карлістів. Паралельно в романі показано й інший бік війни - мешканців Більбао, які пережили облогу міста, що зрештою завершилася перемогою лібералів. Можливо, я щось і випустила тут бо читала цю книгу, скажімо так, крізь біль.

💚

Тож, я справді думала, що ця книга мені зайде. Довго на неї дивилася, обдумувала, відкладала. Але ні. Вона мене виснажила. Не мій текст, не мій стиль і точно не те читання, до якого я хочу повертатися. Якщо ви з нею на одній хвилі щиро заздрю. Я ж ніРуда стерлядь про книжки