Нормальний Рекс в тіктоках не ниє.Він просто йде до ротного та висказує все, що заїбало, а потім по мужицьки сидить на позиціях до талого, бо то — шлях самурая.Військо — то не для всіх, військо — то елітне середовище людей, які вдягли форму та тягнуть плуга, бо розуміють, що якщо його не тягти, буде торба.Якщо ти потрапив у військо, то ниття про "Ууу, я не військовий" тобі вже не допоможе, то лиши бабкам біля під'їзду. Тобі треба брати на одному рівні зі всіма той плуг та пхнути.Чим більше філониш від плуга, тим довше будеш варитися в цій хуйні.А варитися заїбало всіх. Приємного тут мало, а особливо заїбало тих, хто тягне плуга за себе та за філонщика.В армії завжди так є і було: один піздячить, троє командують, п'ятеро дивляться і всі сидять чекають поки один закінчить.Всі разом вони б зробили те діло за пів години, але це ж армія, тут не можна робити всім і одразу, бо нове щось придумають.Короче, філософія, демагогія, абстракція, хуякція — то все не про нас.Попав в плуга? Вчись та їбаш. Будеш нити, будеш перед бабцями в тіктоках плакати, без імені, поваги, від оточуючих та навіть до себе.Війна — то не хуйочки сміхуйочки. Тут люди гинуть, вбивають, виживають, а ти соплі жуєш, бо пісюна нема куди макнути, їжа не смачна, командир сварливий в дрочильню не пустив, роботу якусь придумав.Так не можна.Від тебе не від'їбуться поки роботу не доробиш.Отож треба робити, навіть якщо краю не видно.Така наша доля, програних в карти.Підписуйся|Розвідка Ноєм