А найхуйовіше бінго — це навіть не коли прокидаєшся в бліндажі та чуєш "Єй, хохол, лові гранату!", а коли прокидаєшся в майже темному бліндажі та чуєш чийсь важкий подих. Крізь страх ти дотягуєшся до телефону, щоб підсвітити обережно екраном, а там сидить він ... Бліда шкіра, відкритий рот, широкі впалі в череп очі, нереальна поза, переляканий погляд бігає по бліндажу туди сюди, наче і не помічає тебе, але наче дивиться в душу. Тобі страшно, ти хочеш кричати, але страх схопив тебе міцно за горло, і крізь мурахи ти набираєш повітря і кричиш:— МИКОЛА, БЛЯТЬ, ДЕ ТИ ЗНОВУ СОЛЯ НАЙШОВ, ДОВБОЙОБ ЙОБАНИЙ, ЩЕ Й ЛАМПОЧКУ В БЛІНДАЖІ ОСТАННЮ СКУРИВ! Істота, почувши твій крик, злякалася, вивернулася тілом на стелю, та побігла прямо по ній на вихід з бліндажа до своєї сольової печери. Смішки смішками, а я реально так прокинувся один раз, тільки тіп з автоматом сидів в очікуванні підорів. Страшно було — пізда. Ніколи не знаєш, в який момент підором для нього станеш ти. Написати нам | Мерч | Підтримати канал