Повідомлення telegram каналу - @rozpovid

**
Світ тече, наче лава, яскраво горить, як ватра,
За горами встають міста, а іще - руїни.
Входять грози у степ вагомо і вайлувато,
Що, свої не усі насправді були своїми?
Що, болить, розумахо, твій неспокійний розум?
Замість серця оте зосталося – припікає…
Всі готуються до облоги і до морозу,
І до темряви, і до привидів на порозі,
До відсутності слова доброго і лікарень.
Світ не скоро запахне дощами і чебрецями,
А обійми не будуть радісні і колишні.
Той навіки уже не виконав обіцянок,
Ті повернуться, ненадовго і неутішні.
Незагоєні.
Не спокійні.
Невиліковні.
Вайлувата гроза.
Тривога.
Червона повня.