Повідомлення telegram каналу - @rozpovid

Мені здається, що я - старий цвинтар.
В якому мертві і портрети мертвих
на білій емалі, на чорному граніті,
Живі, усміхнені.
Мертві в глибину, в глибину, на поверхні мертві.
Цвинтар, де щодня ховають когось
в однострої.
Він так любив читати, покладіть із ним книжку.
Він так любив музику, покладіть йому сопілку.
Я так його кохаю,
Покладіть мене з ним.
Вирощував квіти, викладав фізику,
Ненавидів жовтий колір,
Мріяв злітати на Марс,
Поїхати в Антарктиду і сфоткатись,
Одружитися в липні,
Побудувати дім
З виноградом на всю південну стіну, з муралом на всю північну.
Я навіть не всіх їх знала,
Але я не певна, що цвинтарі мусять аж так добре
Знайомитися з тими, хто ліг у землю.
Небо, птахи,
Прапори нескінченні,
Подзьобана дощем стара огорожа.
Решта начебто не входить у список.
Я просто не знаю, як подужати бути цвинтарем,
Коли я просто людина,
І навіть їх знала
Не всіх.