Повідомлення telegram каналу - @rozpovid

А вітер піднявся і витер
Кожну літеру з написаних, кожне незбите дихання,
Кохати тебе – це прокидатися до будильника,
До дзвінка, до поганих новин.
І в порожнечі сірого передсвітанку,
В гіркоту калинову
Казати собі, що здалося.
Кохати тебе – це як відрізати волосся,
А воно відростає,
А воно відростає
Знову.
І колись, коли час відчикрижить останнє пасмо,
І холод піде по шиї,
Я думаю, буде так: дещо лишилося,
Коли всесвіт розпався.
Дещо у ньому лишилося.
Можливо, відлуння старої пісні,
Можливо, спогад, який вічно летить у всесвіті.
А ми ж обирали готелі і лаялися на сервіс,
А ми ж були дуже нудні і прісні,
Тільки колись сиділи на карематі за супермаркетом,
Погризані комарями, із ліхтарями
І полювали на білі серпневі зорі.
Так і лишиться щось прекрасне, що ніколи не догоряє.
Неілюзорне.