Португалія: Корзина на голові - що це за традиція?

Ті з вас, хто живе в Португалії, точно бачили як жінки несуть на голові без допомоги рук щось важке і не мають з цим жодних проблем.

Маленьке уточнення. З вірогідністю в 99% це були жінки з Африку чи Азії.

Але не все так просто!

Річ у тім, що це дійсно південна традиція, але поширена вона не лише в Африці, Індії чи Бангладеш, а існувала колись і в Португалії, причому, ще якихось 50 років тому. Про це точно пам’ятає літня сеньйора з вашого кафе по сусідству, можливо, так робила вона сама або її мати.

Мова про колись знаменитих Varinas - лісабонських продавчинь риби, які купляти її у моряків на пляжах і потім розносили районами міста. Причому тримали свої корзини-canastras саме на голові - це було їхньою фішкою.

Так само носили на голові свої тази лісабонські пралі Lavadeiras. Крім того, у містах існувала унікальна жіноча професія вантажниць Carreteiras. Ці жінки переносили на голові навіть меблі та важкі будівельні матеріали, забираючи роботу у чоловіків Galegos, які носили все руками.

Але не тільки в Лісабоні. Схожі традиції були й в інших регіонах Португалії, наприклад, в Мінью та долині Дору.

При чому придумали їх самі по собі, а не підгледіли десь в Африці чи Італії - традиція сягає глибокої давнини і зумовлена практичною необхідністю.

Річ у тім, що більша частина Португалії тоді не мала доріг, дістатися з точки А в точку Б було завданням з зірочкою, зважаючи на суцільні пагорби і гори. Населення було бідне і не мало коней чи мулів, на яких можна було все завантажити і просто крокувати поруч. Тож доводилося все тягти на собі. До того ж - в основному жінкам, бо чоловіки були або на війні, або в морі, або в полі.

Тому жінки винайшли анатомічно ідеальний варіант і почали переносити вантажі на голові.

У цього методу є наукове пояснення - хребет діє як природна опора, що утримує баланс, залишаючи руки абсолютно вільними. Для сільських жінок це було критично важливо, адже вони могли одночасно тримати дитину за руку або нести ще щось.

У португалок був свій секрет - Rodilha.

Це щільне тканинне кільце, скручене зі шматків старого одягу або рушників. Воно виступало в ролі амортизатора та ідеально тримало баланс, а сьогодні є популярним елементом етнодизайну.

На жаль чи на щастя, з поширенням авто і активним будівництвом доріг традиція тягти важкі клумки на головні у португалок майже зникла і зберігається лише завдяки етнофестивалям, таким як Festa dos Tabuleiros у Томарі чи Festa das Rosas у Віана-ду-Каштелу.

Тож африканські жінки чи їх побратимки з Бангладеш, самі того не відаючи, відроджують справу Varinas, Lavadeiras і Carreteiras, хоч і не мають до того ніякого стосунку.

Бухгалтер та податковий консультант у Португалії 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву