Португалія та Чума

На календарі - 21 століття, а світ знову наляканий чумою (з росії). І не дарма, бо попередні рази було дуже жорстко. Європа за останні 2 тисячі років знала 4 великі хвилі бубонної чуми, яку тут не просто так називали “чорна смерть”.

Особливо страшною була пандемія 1347 - 1353 років. Від неї лише в Європі загинули від 30% до 60% населення, це десятки мільйонів людей. Не обійшла чума тоді і Португалію, а взагалі до Європи потрапила через українські землі. Точніше - через Крим.

Ми вже розповідали, що допомогли Португалії стати морською державою генуезці, яким стало незатишно в Криму через конфлікт з Ордою. Так ось, бубонна чума була одним з елементів того протистояння. Та епідемія вперше спалахнула у далекій Азії - в степах Киргизстану (збудником чуми є бактерія Yersinia pestis, а її переносником є блохи, які живуть на тамтешніх байбаках і ховрашках, але непогано почуваються і на щурах, які мандрують з торговими караванами). Саме каравани рознесли чуму по всім володінням Золотої Орди. Там від неї вимирали цілі міста.

Завдяки Орді чума потрапила до Європи. Бо та використала небезпечну хворобу як біологічну зброю під час осади генуезької фортеці Газарії (Каффи) - нині це окупована росіянами Феодосія. Тіла померлих від чуми зі слідами хвороби катапультами за оборонні мури, щоб спровокувати спалах епідемії серед захисників.

Задум цей виявився успішним, а потім генуезці, що тікали з Криму - привезли на собі бліх і чуму до Італії. Причому майстерність мореплавців у даному випадку стала причиною катастрофи, бо вони допливли 3000 кілометрів з Криму до Генуї швидше, ніж усвідомили, що смертельно хворі.

Тривалість інкубаційного періоду при зараженні Yersinia pestis - від 2 до 12 днів, періоду виражених клінічних ознак до настання летальних наслідків - не менше ніж 4-5 днів, отже, на кораблях, які прийшли з Криму, ще могли бути живі люди (та інфіковані щури). Від них хвороба передалася жителям Генуї. А звідти - по всій Європі…

До Португалії бубонна чума дісталася наприкінці літа 1348 року. Хабом для поширення епідемії став порт Лісабона. Звідси чума поширилась на інші міста.

У вересні та жовтні “чорна смерть” вже вирувала та збирала численні жертви по всій Португалії.  За оцінками істориків, країна втратила від 33% до 50% свого населення. Чума не жаліла ні простолюдинів, ні шляхту, ні навіть королівську родину.

Найвідоміша її жертва - королева Арагону та португальська принцеса Елеонора, вона померла 29 жовтня 1348 у віці 20 років.

Чума завдала величезної економічної шкоди Португалії. Не було кому обробляти поля, тож королю Афонсу IV довелося буквально під страхом кари виганяти людей на роботу та забирати землю у тих панів, які не обробляли її. І віддавали тим, хто був спроможний все організувати.

Зробити це було не просто, бо люди не розуміли причин пандемії й вважали її божою карою та провісницею Страшного суду, а значить - працювати вже не мало сенсу. Бо треба готуватися до загробного життя, а не думати про празне.

Чума також на певний час зупинила заморську експансію Португалії, яка тільки-но відкрила Канари. Тож, якби не ординські “біолабораторії в Криму”, можливо, шлях до Індії було б знайдено раніше. Але цього ми вже не дізнаємось.

“Чорна смерть” відступила в 1353, зібравши величезні криваві жнива. Втім, на цьому її #історія в Європі не закінчилася, хвороба поверталася кожні 10 - 15 років, були ще два великі спалахи, які також забрали мільйони людей.

Востаннє в Португалії спалах бубонної чуми стався в Порту у 1899-му і викликав неймовірну паніку та увагу всього світу (про це ми якось розкажемо окремо, бо тоді вперше ціле місто опинилося на карантині в сучасному розумінні). Побороли ж хворобу лише в середині 20 століття. Майже.

Чума не зникла, але нині з її лікуванням непогано пораються антибіотики широкого спектру дії та суворі протоколи громадського здоров'я. Але, як бачимо, популярність антивакцинаторів і свавілля російського державного тероризму не дають відправити чуму та інші небезпечні хвороби в минуле.

Рієлтори у Португалії 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву