Португальська фінансова піраміда

Після розвалу ссср в Україні різко настав капіталізм. Серед іншого це означало, що тепер окрім совєцької держави “кидати” громадян отримали право і приватні особи.

Різноманітні аферисти з’явилися як гриби після дощу й активно заходились “обілєчувать” довірливих людей. Найвідомішим з них був Сергій Мавроді. Завдяки йому та подібним злочинцям українці пройшли експрес-курс фінансової грамотності. Щоправда, деякі віддали за це дуже багато.

Свій “мавроді” був і в Португалії, але почав свій бізнес на 20 років раніше і взагалі був жінкою. Звали її Maria Branca dos Santos або просто Дона Бранка.

Вона народилася в Лісабоні у бідній родині, росла в районі Mouraria (це ті місця, де народилися фаду та португальська злочинність), там же почала працювати. Першим її бізнесом був перепродаж речей (купляла подешевше, не задаючи зайвих питань, і продавала подорожче). Вона ледь вміла читати, але мала талант до арифметики, а ще - добре розуміла людську натуру.

З роками вона влізла в бізнес нелегальних підпільних банків, які давали гроші під відсотки людям, які не хотіли “світитись” в державних установах.

Поступово жінка стала одним з провідних нелегальних фінансистів Лісабона і заслужила від місцевих шанобливе ім’я Дона Бранка.

У 1970 вона відкрила неофіційну контору, яку стали називати “народний банк”. Рекламу забезпечило “черезтинне радіо” - сусіди та знайомі знайомих почали розповідати про мудру та досвідчену пані, яка бере ваші ешкуду та конту, а повертає з неймовірним приростом 10% щомісяця. 

Схема дійсно працювала, а Дона Бранка в очах простих людей стала не просто “народною банкіркою”, а благодійницею.

От тільки все це була фінансова піраміда, що діяла за класичною “схемою Понці” (як, до речі, і МММ чи B2B Jewelry в Україні). Все це працювало поки був приплив нових “інвесторів”. У реальності ж гроші не були забезпечені нічим, крім слова Дони Бранки.

Варто визнати, що вона його тримала.

Першими клієнтами були бідняки, згодом до них долучилися копи, судді, чиновники і навіть зірки шоубізу.

Зазвичай фінансові піраміди живуть рік-два, натомість піраміда Дони Бранки протрималась рекордні 14 років, бо банкірку ніхто не чіпав, а потік грошей тільки зростав. Вона навіть залучила гроші португальських заробітчан, які тоді масово їхали на роботи до Німеччини, Франції та Люксембургу.

Але тривати вічно це не могло. У 1983 про піраміду написали репортери і після цього уряд країни не міг на це закривати очі.

У червні 1984 міністр фінансів виступив по телебаченню у праймтаймі, заявивши, що контора Дони Бранки - це нелегальна піраміда і держава жодним чином не гарантує внески. 

Після цього до кас Дони Бранки вишикувалися черги з сотень португальців, але своїх грошей повернути вони не змогли.

8 жовтня 1984 її заарештували. На суді Дона Бранка стверджувала, що не мала наміру обманювати вкладників, і що втручання влади призвело до неможливості продовжувати виконувати взяті на себе зобов'язання.

У підсумку вона отримала 10 років, але її майже одразу звільнили за станом здоров’я. Грошей ошуканим вкладникам ніхто не повернув. Найвідоміша португальська аферистка, яку багато хто продовжував називати “мамою для бідних” померла у 1992 у лісабонському притулку — майже сліпою, самотньою та в злиднях.

Друзі, якщо ви плануєте переїзд до Португалії, зайдіть на мій сайт WithPortugal.com, там ви зможете знайти юриста, бухгалтера, рієлторів в різних містах, спеціаліста з іпотечного кредитування, обмін криптовалюти та українських гідів по всій Португалії.

Вікна ПВХ у Лісабоні 👈

#russiaisaterroriststate

👉 Підпишіться
☕ ️ Купити мені каву