Як Португалія перемогла героїнБагато з вас люблять фільм Віма Вендерса Лісабонська історія, де показана мила та добра Португалія початку 1990-х, насправді в цей час країна переживала епідемію наркотичної залежності, яка стала відома як героїнова криза. Тоді вулиці міст Португалії поглинули наркотики, сотні тисяч людей мали наркотичну залежність, мінімум 1% населення - “сидів” не героїні, країна посідала сумне 1-ше місце в ЄС за рівнем ВІЛ-інфікованих.Причин такого ганебного стану було декілька. Це і революція, після якої все стало раптом “можна”. Ветерани колоніальної війни та біженці з колоній, які привезли свої конопляні на опійні вподобання. Не забудьте про нелегальну міграцію та світові тренди, які зробили мегазіркою Пабло Ескобара, турецьку мафію, яка зробила Португалію та Іспанію транзитними хабами для торгівлі наркотиками. Додайте сюди розвал СРСР, який спровокував появу в Європі мафії нового типу, Югославські війни та ще багато всякого.Здавалося порятунку не буде. І нічого з цим “ідеальним штормом” зробити просто неможливо. Бо наркотики посеред білого дня продавали просто на вулиці, а в кожному парку чи “заброшці” був сквот чи кубло. Залишалось хіба співати про це, як робив гурт UHF.Не можна сказати, що Португалія не боролася з “героїновою кризою”. У цій жорстокій боротьбі в дусі серіалів “Спрут”, The Wire чи Narcos пролетіли 1980- та 90-ті. Але нічого не допомагало. Тоді влада країни вирішила змінити підхід. У 1998 було створено спеціальну комісію, яка мала придумати, що робити. До неї увійшли не лише силовики, але й лікарі, психологи, вчені та професори університетів.Експерти запропонували доволі простий шлях. Але на нього ніхто не наважувався раніше - Португалія була першою в світі. Це декриміналізація наркотиків.Мова йшла не про наркотрафік, а про споживання, придбання та зберігання всіх видів наркотиків для особистого користування (в обсягах, що не перевищують 10-денну норму).Уряд вирішив ризикнути і схвалив практично всі пропозиції комісії та взявся за їх впровадження. Так у Португалії почався не “лігалайз”, а descriminalização.Закон 30/2000, який запустив реформу декриміналізації наркотиків, вступив у дію 1 липня 2001.Паралельно по всій Португалії запрацювали десятки державних центрів з надання допомоги наркозалежним, детоксикації та психологічної реабілітації.Тепер наркозалежність почали розглядати як медичну проблему, а не кримінальний злочин. Замість тюремного ув'язнення споживачі направляються до спеціальних комісій для консультацій та лікування.Запрацювали програми реінтеграції колишніх наркоманів з регулярними тренінгами, пошуком роботи і житла. Тисячі португальських аптек дозволили безкоштовно обміняти використані шприци на нові, також стали роздавати одноразові шприци, презервативи, вати зі спиртом і брошури про реабілітацію.Тепер, коли держава взяла на себе відповідальність за соціалізацію наркозалежних, копи більше не ганялися за “дрібнотою” і не розпиляли сили, щоб боротися з причинами, а не наслідками. Це звільнило суди для справжньої роботи, а в’язниці - для реальних злочинців.Було проведено масштабну роз'яснювальну роботу, а до наркозалежних донесли, що вони не злочинці, яких треба “таврувати ганьбою” як в пісні Андрія Миколайчука, а хворі, яких потрібно лікувати.Реформа дуже швидко дала результати і допомогла значно знизити рівень смертності від передозувань та поширення ВІЛ/СНІДу серед наркозалежних. Також з вулиць зникли справжні драгділери і нині на Rua Augusta чи на Байші туристам на згадку під виглядом наркотиків продадуть хіба що анальгін чи перетертий лавровий лист. Нині Португалія разом з Нідерландами має найнижчий в ЄС рівень смертності від наркотиків.Звісно, це не повна перемога, чимало питань і проблем залишаються, але наявні результати дійсно вражають.Якщо хочете дізнатися більше про те, як Португалія перемогла героїн, рекомендую інтерв’ю португальського чиновника, який відповідав за реформу. Воно якимось дивним чином - українською.Екскурсії у Португалії 👈#russiaisaterroriststate👉 Підпишіться☕️ Купити мені каву