Як стати людиною, яку компанія не хоче втрачати. Розкажу на прикладах. У 2009-му мій одногрупник працював розробником. Він написав такий код, який розумів тільки він. Ніхто більше. Через рік отримав офер від іншої компанії на +500$ і пішов. Через два тижні йому пишуть: «Саша, повернись. Ми заплатимо вдвічі більше. Тільки повернись». Це — класичний bus factor. Коли людина «незамінна», бо вся система зав’язана тільки на ній. Компанія не так шкодує, що втратила людину, як шкодує, що якісь критично важливі процеси просто стали. А от як стати людиною, яку не хочуть втрачати через цінність, а не через страх?

Треба приносити бізнес-вел'ю. Робити речі, які реально рухають компанію вперед. Не просто «зробив/ла прикольну тулу», а «зробив/ла тулу, яка зекономила 200 годин і підняла продажі на 5%». У Google, наприклад, всі хочуть працювати над Gmail чи пошуком, бо це красиво. Можна мамі показати. А реклама? Реклама не така «сексі», але саме там простіше побачити реальний вплив своєї роботи на revenue компанії. Тому я і пішов працювати з Google Ads. Спойлер: просуватись у кар’єрі там було простіше 😉

І це працює не тільки для девелоперів. Рекрутер, який найняв сильного сейлза — теж вплинув на revenue. HR, який зменшив плинність талантів, — зекономив гроші.Бути незамінним — це не бути єдиним, хто знає. Це бути тим, хто створює цінність, яку важко замінити.