Цього місяця я дочитала дилогію «Танець злодіїв» і я не розумію, чому про неї так мало говорять – вона неймовірно чудова! Для мене дійсно загадка, чому про неї немає відгуків з кожної праски і якогось потужного промо. Це одне з найбільш оригінальних, свіжих, небанальних та некривавих фентезі за рік. Якщо вам набридло роментезі “за шаблоном” – то ця історія однозначно to be read.Тут немає класичного набору: не з’являється героїня з раптовими надздібностями, герой не кидає корону під ноги коханню і світ не балансує щохвилини на межі знищення.Проте є жива історія – дівчина з нетрів, яка виборювала своє місце виснажливими тренуваннями та вірністю королеві. Хлопець, який не був готовий взяти на себе відповідальність за свій народ, але робить це. Такі різні родинні історії, обов’язки та зобов’язання перед сім’ями, які врешті решт не стають на заваді закоханим, а допомагають стати кращими.Мені страшенно сподобалося, що персонажі тут живі й об’ємні: зі своїми слабкостями, сумнівами, почуттями, гумором, мотивацією – і не тільки головні, а і другорядні герої мають самобутні характери. А ще — повільний, напружений розвиток стосунків. Без миттєвого “я за тебе помру”, зате з довірою, яка вибудовується неквапом, через спроби, розмови, вчинки.Це не епічне фентезі, але тут є всього потроху - інтриги, змови, здогадки, політика, дружба і зрада, знайдена родина та помста.Ну і історія дітей, які вижили, зберегли пам’ять свого народу та відбудували королівство – потрапила в саме серденько. Тому що якщо ти щось любиш – ти за це б’єшся.Вітер і часКружляють по колу, Навчаючи нас пильнувати.Волі не виборешРаз і назавжди – Б’ються за неї знову і знову.Пісня ДжезеліїЯ думаю, ви вже зрозуміли, що я 100% раджу цю історію для прочитання 😉#РМ #відгук