Стало гірше.Вже напевно всі бачили пост про організаторку КГФ Ірину, і я спочатку не планувала приділяти цьому багато уваги, тому що думала що людина просто визнає свою провину, можливо піде з поста організаторки чи щось таке, і фестиваль відбудеться.Але сьогодні вночі під оригінальним постом заспавнились її друзі, які показали всю свою однокоітинність, абсолютну відірваність від реальності, що я не можу промовчати. Розумію що не тільки пані Ірина на 5-й рік повномасштабної війни все ще намагається шукати хороших рускіх, а й її друзі знаходяться і якомусь вакуумі.Щодня українці борються за виживання. Щодня наші захисники і захисниці боронять нас і дають нам ще один день. Українці якщо не у війську — мають бути для війська. Мені соромно що на сьогоднішній день у нас все ще залишаються люди яким це треба пояснювати. Ми — сьогодення і майбутнє України. Ми є суспільство і ми вирішуємо яке воно буде. Ми популяризуємо культуру інших країн, але ми ні на хвилину не маємо забувати, що ми — українці.