Японський менеджмент Японія зробила дуже великий ривок після другої світової. Вони геніально зміксували західні методи управління та східної філософії.Японці відмовились від жорсткого індивідуалізму, зробивши ставку на людські стосунки, групову лояльність та принцип "кожен має своє місце" Базою системи став мій улюблюений Кайдзен, як система бепрервного вдосконалення. Де кожен щодня шукає як зробити свою роботу якісніше та ефективніше хоча б на якийсь відсоток. Якість закладається колективно на кожному етапі, а ініціативи до оптимізації регулярно обговорюються в спеціальних кружках якості. Що зробили ? Честь - відданість команді. Поведінка людини оцінюється не абстрактно, а користністю для колективу.Перфоманс людини. Вони змістили фокус з управління товарами на розвтток людських відносин. Безперервне навчання, ротація кадрів. Синтез - взяли передові американські теорії та методи управління, і адаптували їх. Вони зробили ставку на залученість до абсолютно кожного працівника Стаж замість компетенції: авторитет, влада, залежить від віду та стажу, а не особистих заслуг. При переході в іншу компанію стаж анулюється і починається з початку. Тому змінювати компанії ізз-за грошей стало невигідно просто Кейрецу - (тут пояснення ші бо я не шарю) На рівні макроекономіки японці створили гігантські багатогалузеві комплекси, в центрі яких стоїть ключовий банк.(Як я розумію - це про ті групи концернів як володіють більшістю акцій на біржі, і тим самим забезпечують фінансову стабільність. )Одним з найцікавіших, на мою думку, рішень є Мадогівадзоку Звільнити працівника, якщо навіть той перестав справлятись з роботою - величезна ганьба. (мрія зараз половини айтішки просто)І це класно і погано. Гуманістичний бік і позіціонування - це прояв турботи і демонстрація цінування вкладу людини в компанію. Компанія зберігає таким чином гідність людини перед суспільством і дякує за роками віддане їм здоров'я. Часто ці люди є наставниками та носіями традицій компанії. Багато років це працювало як мотивація для інших. Негативний бік спостерігається зараз. Такі люди почуваються непотрібними, а молоді спеціалісти не мотивуються, а обурюються, бо вважають, що тягнуть всю роботу, а ці отримують гроші просто за кількість років. (хоча це теж не зовсім так) Що по айті? На перший погляд японський менеджмент не сумісний ні з айті, ні тим паче, з нашою країною. Але, насправді, він ідеально підходить до продуктів, де дуже висока ціна помилки. Що сюди можна віднести? Мед. Особливо розробки для життєвозабезпечення, виявлення ранніх стадій хвороб. МРТ те саме Авіа/Авто - бортові комп'ютери, системи автопілоту, тощо Банки - особливо де ядро фінансових систем та обчислень інші проекти, де набагато вигідніше витратити час на колективний пошук потенційного бага на стадії архітектури, ніж швидкість випуску релізу і виправляти помилки ціною людських життів або мільйонів доларів. Плюси та мінуси + неймовірна згуртованість та відсутність плинності кадрів + максимальна якість продуктів (не плутати з якістю тестування) + психологічна безпека (тебе не кинуть і не звільнять з примхи якогось ліда) - доволі повільне прийняття рішень (бо якщо є декілька бачень і суперечок - рішення не приймають поки не досягнуть консенсусу) - зп та авторитет залежить від віку, і рідко залежить від реальних скілів чи вкладу - утримання кадрів які не приносять велью - доволі великий фінансовий тягар За відносини до людей їх розвиток, їх психологічний стан і за якість продукції - окремий лайк.Тому що ми зараз спостерігаємо повний крах емпатії, взаємовідносин, використання інтровертів як привід взагалі ні з ким не спілкуватись, позиціонування переваги ші над людьми бо не треба домовлятись, не цінування людей якщо вони перестали бути тут і зараз вигідними компанії, і так далі. #менеджмент