Пашник С. Д. Радогощ. Різдво Миробога. 24 вересня
https://svit.in.ua/pra/9p4.htm
На кожну сонячну точку сонцестояння і рівнодення припадає вмирання одного прояву Сонця і воскресіння в іншому. В річному колі Сонце було Колядою – дитиною, Ярилом – юнаком, Купалом – чоловіком, а його останній період – Мир-дід. На цей період Сонце втрачає свою силу і перебуває все нижче до Землі, а дні стають коротші за ніч. Бога-діда зображують у вигляді богатиря з бородатою головою на Землі, а тіло його якби перебуває під Землею, що наближує цей образ до Велеса. У людському житті Мир відповідає віку в 45-60 років, коли людина може мати онуків і дійсно стає дідом. 1 шестиденний тиждень в календарі – 1 рік, повне коло – 60 років-тижнів.
Федькович О. Ю. з людської оповіді повідомляє, що у Прабога-Вседержителя було чотири сини і дочка. Так от четвертий наймолодший був Лад або Мир, з якого зробили Дмитра. [4, 123]. Обидві складові "Мир" і "Лад" є в імені Володимир, а билинний князь названий Красним Сонечком, бо мітологічно уособлює осінній прояв Сонця. [6, 30].
Складова "Лад" підтверджується Велесовою Книгою у вигляді Бога Лада при структурованому переліку Богів: "Володарі наші єдині єсь: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо". (ВК,8) [1]. Тобто сонячні Боги стоять у наступному чергуванні: Яр – весна, Купало – літо, Лад – осінь, Дажбо – зима.
Велесова Книга зазначає, що Купало править до Митниць (Митнищ): "…і Купалбог, який до Митниці правити має і всячеське омовіння." (ВК,38а) [1]. У збірнику норм давньоруського права ХІ-ХІІ ст. "Руська правда" Ярослава Мудрого застосовується слово "мито", що здавна вживалося у торговій практиці. На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби. Тобто на осінній період масової торгівлі збирали державну подать з гостей (купців). [1, 163]. Ще одна назва свята пов'язана з Радогостом – Радогощ. Цей Бог є покровителем гостей (купців): "І там були гості старі: верманове, арабове й іні. Се бо ті гості Радогостом чтені. І так брали од кожного з них гостиці (податок)." (ВК,14) [1].
На святилище біля села Буші (Ямпільського р-ну Вінницької обл.) Валентин Даниленко прочитав надпис над рельєфом, де був відображений жрець, що стоїть на колінах перед деревом з півнем на вершечку, а позаду нього стоїть олень. Надпис повідомляв: "Аз есмь Миробог жрець Ольгов". Із цього тексту треба розуміти, що символом Миробога як осіннього Сонця є Олень. І, напевне, Оленя (або його молоко), як священну тварину, приносять у жертву Миробогу під час осінніх полювань. [7].
У Велесовій Книзі є два отця Русі – Богумир і Ор. В імені Богумира не складно побачити Миробога – осіннє Сонце, який був перед отцем Орієм – весняним Сонцем: "А по Богумиру був Орій з синами своїми". (ВК,10) [1]. Аналогічно в Євангелії мітоперсонажі Іоанн Хреститель є предтечею Ісуса Христоса.
Іранський Мітра – персоніфікація правового ладу, також приніс частину значення свого імені до слов'янських мов: праслов'янське слово *mіrъ має семантику мирного ладу, згоди під верховенством закону. [3, 71].
Степан Наливайко ототожнює Митру зі слов'янським Миром. І наводить свято врожаю у іранців під назвою Міхраган. [5, 225]. Частка 'ган' може символізувати народження (або смерть), тому імовірно, що міхраган – це народження Митри.
Західнослов'янське ім'я осінньо-зимового Сонця – Поревит. Яків Головацький писав: "Поревит, що зображується беззбройним, уособлює зимове сонце, що втратило свою пекельну силу. Він, на противагу Яровиту та Руєвиту, що означали бога війни, був богом миру." [2, 21].
У юдо-христосівстві свято осіннього рівнодення позначене заплідненням Іоанна Хрестителя – 23 вересня. Протилежне в Колі Сварожому свято – Благовіщення (запліднення Ісуса Христоса), яке припадає на 25 березня і відповідає весняному рівноденню.