Обряди похорону та весілля мають між собою багато схожого. Тому з цього дня починаються весілля. З нетерпінням це свято чекають заручені чи ті юнки, які сподіваються на сватів. Кожна дівчина, яка хоче вийти заміж, напередодні свята, ввечері, молиться до образу Покрови:Святая ПокровонькоПокрий мою головоньку,Покрий в'ялим листочком,Червоним платочком,Покрий в'ялою квіткою,Білою намиткою... [9]Покриття голови молодої символізувало її смерть як дівчини і народження як жінки. Проводили ось такі змагання-гадання. Десь на відстані на дереві чіпляли рушник і вигукували:Свята Покровонько, покрий головоньку,Зрости барвінчик мені на вінчик! –при останньому слові бігли по рушник – котра швидше схопить його, то швидше голова їй покриється. [7, 178]. А ще наші Предки спостерігаючи за Сонцем-Дажбогом, бачили як воно заходить (вмирає) за Землю, яка його покриває. А вранці Земля-Мати його народжує. Звідси постала віра у вічне воскресіння. А на весіллі молодий-князь уподібнюється Дажбогу, який відправляється за нареченою до потойбічного світу, тобто двору молодої, де він сам покриє свою суджену, як свою жінку:Між трьома дорогамиТам здибався князь з Дажбогом,– Ой ти Боже, ти, Дажбоже,Зверни ж мені з доріженьки,Бо ти Богом рід од року,А я князем раз на віку,Раз на віку в неділеньку. (Скорочено). [4, 242]Земля для нас Покрова і Богородиця. Вона свята Берегиня Роду нашого! І на життя вічне Роду нашого засівають зерно на весіллі та на похоронах. І не дай, Боже, перебігти дорогу Хорсу (човну-місяцю) на цих обрядодіях – позбавишся духовної сили. Новонароджених також обсипають зерном на 8-й день, давши ім'я і поклавши у човен-колиску. Тим самим благословляють і відправляють у далеку дорогу рікою життя. Тому подібні до Покрови свята (1 січня, 1 квітня, 1 липня) часто ототожнюються з початком Нового року у різних народів. Особливо Покрова ушановується воїнами – охоронцями Землі Рідної. Оскільки смерть чекає їх на кожному кроці, козак бере з собою у похід горстку рідної Землі, щоб вона оберігала його у військовому поході. А коли трапиться, що смерть наздожене козака, то побратими посипають могилу землею, яку носив він біля грудей. Ось тоді і вважається, що рідна Земля його покрила. Із Землі зроджується людина-сонце – в Землю вона і йде. Могила, хата, церква – це все образи жіночого лона, куди потрапляє людина під захист Богородиці Землі-Матері. У тому Раю знаходиться і зародок Сонця у вигляді Вогню, який має вийти у зазначений час на у явний світ осяявши Землю. Яка поезія, яка магія давнього світогляду наших Предків, що єднає нас з рідними Богами! Тому ми є дітьми своїй Богів, а вони є нашими родичами. Література:1. Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. – Druckhaus Gummersbach West-Germany, 1988.2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С. Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 192 с.3. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн./ Редкол.: П. С. Сохань та ін. – К.: Наук. думка, – Т.1. – 1991. – 736 с.4. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі / Упор. М. Москаленко. – К.: Дніпро, 1988. – 296 с.5. Катрій Ю. Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.6. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.7. Маковій Г. П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.8. Силенко Л. Мага Віра. – Нью-Йорк, 1979. – 1144 с.9. Скуратівський В. Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку! Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Покрова #Весілля #Мати-Земля #Андрій #Русь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник