Те, що трапилося у Львові – не випадковість. Подібні випадки, хоча й меншого масштабу, останнім часом регулярно трапляються по всій країні. І проблема навіть не у тому, хто правий, а хто ні у конкретній ситуації. Мова йде про систему, яку необхідно терміново міняти. По-перше, влада повинна нарешті взяти на себе відповідальність за все, що відбувається. І назвати речі своїми іменами. Перекладати відповідальність виключно на військових більше не вийде. Суспільство навчилося вже розбиратися у тому, хто відповідає за мобілізацію. А там – цілий перелік осіб та цілих інституцій, починаючи від президента і закінчуючи Національною поліцією. По-друге, потрібно нарешті запустити другий етап реформи мобілізації та змінити принципи діяльності ТЦК, передусім у контексті їх кадрового складу. Ідея попереднього реформування полягала у тому, що працювати у ТЦК будуть виключно ветерани. Але по факту, як з’ясував Дмитро Разумков, менше 40% працівників реально були на фронті. Водночас значна частина тих, хто ніколи не воював, мають статус учасників бойових дій. Це взагалі як? Тому й виходить, що в суспільстві панує тотальна недовіра до будь-яких дій влади в контексті мобілізації. І це підриває здатність України опиратися російській агресії. Більше того, країна-агресор розраховує, що Україна впаде зсередини – через тотальні прорахунки в інформаційній політиці, небажання влади брати на себе відповідальність за непопулярні рішення, відвертий популізм та ідіотську підготовку до виборів під час війни. І те, що відбулося у Львові – вже не сигнал, а набат, який потребує термінової реакції.