​​Цього дня 1886 р. народилася Іванна Блажкевич — дитяча письменниця, педагогиня, діячка української кооперації і провідна активістка Української Соціалістично-Радикальної Партії

Одним із центральних елементів її світогляду була критика економічної експлуатації селян, несправедливих торговельних відносин і збагачення посередників коштом виробників. Блажкевич вважала, що традиційна економічна система залишала дрібних селян і незаможні верстви населення залежними від торговців та спекулянтів.

Історикиня Мар’яна Чорна у дослідженні «Кооперативна діяльність Іванни Блажкевич у Східній Галичині (1905–1939 рр.)» наводить її думку про те, що кооперативний рух повинен стати початком перетворення суспільного ладу, заснованого на визиску й обмані, на справедливіший устрій.

Блажкевич брала участь у діяльності Союзу українок, а згодом стала однією з провідних діячок Союзу українських працюючих жінок «Жіноча громада», пов'язаного з УСРП.

Іванна Блажкевич назагал відома, як одна з перших, хто склав присягу Західноукраїнській Народній Республіці, і зазнала значних переслідувань і репресій з боку польських сил. У своїх спогадах від 9 червня 1919 року Блажкевич писала, що за 12 днів пережила 17 обшуків та 8 арештів, під час яких, зокрема, до грудей сина Богдана приставляли багнета. Щоб уникнути переслідувань, кілька місяців жила в лісах поблизу с. Крилос та містечка Рожнятів.

У 1928 р. Іванна Блажкевич балотувалася у посли до польського Сейму від УСРП, проте з метою залякування місцеві польські націоналісти вбили двоє її дітей, а у 1938 р. в межах пацифікаційних рейдів, польська поліція скалічила Блажкевич, отримавши інвалідність.

Все своє життя працювала з дітьми, педагогікою і дитячою літературою. На її честь названо школу і премію на Тернопільщині, а в рідному селищі знаходиться музей-садиба.