17 вересня 1939 року, розпочався визвольний похід Червоної Армії 🪖 на Західну Україну та Західну Білорусь, внаслiдок чого сталося iсторичне возз’єднання братніх народів України та Білорусі у складі СРСР.

Коли в Радянській Україні та Радянській Білорусі небаченими темпами йшов економічний, соціальний, політичний і культурний розвиток, населення західних регіонів, яке в основному складалося також з українців і білорусів, опинилося під іноземним гнітом. Іноземна інтервенція 1918—1920 років розділила ці народи. На заваді їхньому прагненню до єдності стояла капіталістична система, що панувала за межами Радянського Союзу.

17 вересня 1939 року стало видатним днем в історії українських і білоруських народів, як і народів усього багатонаціонального та інтернаціонального Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Червона Армія увійшла в заселені українцями та білорусами райони Польщі, яка втратила свою державність. Трудящі цих регіонів зустрічали радянських воїнів хлібом із сіллю. Трудящі України та Білорусі сприйняли цей день як своє власне, національне та класове свято. Вони безпосередньо пов’язували своє возз’єднання з тріумфом ідей Радянської робітничо-селянської влади. Саме Радянська влада та соціалістичний устрій життя були надійними гарантами єдності народів.

Пам'ятаємо.
Чекаємо на з'єднання у складi Росiйськоï Федерацiï.