❗️Терпець у людей закінчується. Якщо влада й далі робитиме вигляд, що свавілля ТЦК не існує, наслідки будуть гіршими‼️Події, які сталися напередодні у Львові, коли люди перестали мовчки дивитися на бусифікацію, – це не випадковість. Це закономірний результат того, що влада роками заплющує очі на беззаконня, яке відбувається в територіальних центрах комплектування.Спочатку люди мовчали. Потім почали говорити. Далі – сперечатися. Сьогодні конфлікти з ТЦК вже переростають у бійки, а подекуди навіть у застосування зброї. Це переходить в режим Врадіївка-2. Але самосуд – це не вихід. Не можна уподібнюватися ТЦК і порушувати закон.Але влада має зрозуміти просту річ: коли місяцями ігнорують проблему, коли не реагують на свавілля і переконують суспільство, що все нормально, – суспільна напруга лише накопичується. І рано чи пізно вона вибухає.Нам постійно розповідають, що працівники ТЦК – ветерани. Це неправда. Менше 40% із них були на фронті. Справжні військові вже відкрито говорять: нехай вони приїдуть на передову й очолять підрозділи людей, яких бусифікували!Ті, хто жодного разу не був на фронті, але роками працює в ТЦК, мають воювати з російськими окупантами, а не з українцями на вулицях. І таких у системі – близько 30 тисяч.Саме тому реформа мобілізації більше не може чекати. І якщо влада далі буде робити вигляд, що все нормально, люди просто будуть творити самосуд. І відповідальність за це лежатиме не на суспільстві, а на тих, хто роками покриває свавілля: на ТЦК, Міністерстві оборони і на президенті як Верховному Головнокомандувачу!
‼️Досить ламати дитячі долі! ТЦК, яке мобілізувало батька-одинака має замість нього піти на фронт‼️ Учора Верховна Рада показала: немає маленьких людей, маленьких проблем чи неважливих історій. Є людяність. І є невігластво і свавілля, яке демонструють сьогодні ТЦК. Дякую 157 народним депутатам із різних фракцій, які підтримали виклик до Парламенту керівника Покровського територіального центру комплектування Кривого Рогу після того, як його підлеглі мобілізували батька-одинака і фактично кинули його дитину напризволяще. Завдяки розголосу і небайдужості вдалося відновити справедливість і повернути цього чоловіка додому. Тепер він знову поруч зі своєю маленькою донькою. Окрема подяка – командуванню 475 окремого штурмового полку, яке відпустило цього чоловіка. Вони проявили людяність, а не стали чіплятися до формальностей. Бо заради чого ми живемо – заради дітей і їх мабутнього чи заради папірців, які нічого не варті?! Чи є діти в тих співробітників ТЦК, що залишили дитину, яку покинула мама, без опіки рідного батька?!Добре, що це питання вдалося вирішити і на один ганебний випадок стало менше. Але це лише одна історія з цілої системи безпредєлу! Сьогодні в Парламенті буде доповідати керівник Покровського ТЦК, куди бусифікували батька-одинака. Перед тим, як він вийде на трибуну звітувати перед українським суспільством, я хочу поставити одне просте, але важливе питання. Чи вже відправлена на фронт та група оповіщення, яка забирала батька від дитини?І ще одне. Дуже сподіваюся, що перед своїм виступом начальник цього територіального центру комплектування напише рапорт і особисто переведеться до того самого 475 окремого штурмового полку разом зі своїми підлеглими, які займаються бусифікацією. Якщо в них залишилася хоч крапля совісті і офіцерської гідності, вони мають долучилися до бойових підрозділів і воювати з ворогом. Бо воювати з маленькими дітьми та їх родинами – це не те, за що бореться українська армія!
Сьогодні Україна відзначає День Конституції.Тридцять років тому ми ухвалили не просто Основний Закон. Ми визначили, якою хочемо бачити свою державу — незалежною, демократичною, правовою, справедливою. Державою, де найвища цінність — людина, її життя, гідність і свобода. Державою, у якій влада працює для людей і служить інтересам суспільства.Конституція — це не просто книжка, про яку згадують раз на рік у святкових промовах.Це договір між державою і людьми. Це правила, на яких тримається країна. Закон, який не може бути «на паузі», а має діяти завжди.За ці 30 років Україна пройшла дуже багато. Революції. Кризи. Війну. І сьогодні — один із найскладніших періодів нашої сучасної історії.Останні роки стали для нашої країни справжнім випробуванням на міцність. Ми щодня боремося за право бути собою. За право жити на своїй землі. За право самостійно визначати власне майбутнє.Саме в такі періоди і перевіряється справжня цінність Конституції.Вона потрібна не лише у спокійні часи. Її значення особливо відчувається саме тоді, коли країна проходить через найважчі виклики.Бо якщо права людини, відповідальність, повага і верховенство права стають тимчасовими — тоді виникає питання: а що саме ми захищаємо?Сьогодні наші військові боронять не тільки землю. Вони захищають право України залишатися державою, де цінується людська гідність, де діє закон, де майбутнє визначає народ.Саме ці принципи відрізняють нас від ворога. І саме за них сьогодні платиться найвища ціна.Тому в День Конституції хочеться побажати нам усім не просто пам’ятати цей документ і не просто цитувати його статті.А берегти його зміст — у своїх рішеннях, у своїй роботі, у ставленні один до одного і до держави.І нехай Україна завжди залишається країною, де закон працює, де людина має значення, а свобода і гідність — не слова, а основа нашого життя.З Днем Конституції України!
Влада багато говорить про реформу армії: нові контракти, мотивація військових та справедливі умови служби. Але після цих заяв у самих військовослужбовців залишається більше запитань, ніж відповідей.Щодня отримую такі питання у повідомленнях, зверненнях і під час спілкування з нашими захисниками. Саме тому направив депутатський запит до Міністерства оборони, щоб отримати чіткі та зрозумілі відповіді.Зокрема, військових цікавить:1. Чи отримають право виїжджати за кордон на час відстрочки ті, хто відслужив за новим контрактом і звільнився? А також військові, демобілізація яких очікується з кінця осені 2026 року? 2. Коли буде оприлюднено умови контракту для офіцерського складу: мобілізованих; офіцерів, які уклали контракт до завершення дії воєнного стану; тих, у кого строк дії контракту завершився, але був автоматично продовжений?3. Якщо після укладення «піхотно-штурмового» контракту солдат жодного разу не залучався до виконання бойових завдань на лінії фронту, чи матиме він право на звільнення в запас після 10 місяців служби? Чи є мінімальні вимоги щодо кількості бойових виходів?4. Як має діяти військовослужбовець, якщо після укладення бойового чи базового контракту його переводять до штурмових військ чи підрозділів? Чи дасть це йому право відслужити 10 місяців замість 2-х років з наступним звільненням у запас?5. Мінімальний рівень щомісячного грошового забезпечення пропонується підвищити до 30 000 гривень. Але чому тоді у разі отримання тяжкого поранення під час бойових дій пенсійні виплати будуть прив’язані до суми від 20 000 гривень? Чи буде така різниця усунута? 6. Чому терміни служби за базовим і бойовим контрактом однакові, тоді як в нестабільних умовах на фронті, ризик для життя під час служби за бойовим контрактом може бути співмірним із ризиками в піхотно-штурмових підрозділах?7. Міністр оборони говорив, що кожен військовослужбовець матиме змогу побачити за допомогою «калькулятора» скільки ще йому залишилося служити до звільнення. Яким чином це працюватиме? Чи не доведеться військовим самостійно проходити кола бюрократичного пекла і збирати документи за всі роки служби? 8. Який рівень мінімальної зарплати для військових очікується у 2027 році? Чи будуть її підвищувати з урахуванням інфляції?9. Чому функціонал застосунку «Армія+» недоступний для військовослужбовців Державної прикордонної служби України?
Правоохоронний комітет блокує законопроєкти проти свавілля ТЦК‼️ Це не просто безвідповідальність, це — співучасть‼️Те, що сьогодні відбувається навколо роботи територіальних центрів комплектування — це відповідальність не лише тих, хто допускає порушення, а й тих, хто не дає запровадити механізми покарання.Бо якщо профільні комітети не здатні організувати роботу і блокують закони, які передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за свавілля ТЦК— вони теж є співучасниками!Одним із таких є правоохоронний комітет, який очолює Іонушас. Саме там були заблоковані законопроєкти команди «Розумної Політики», які передбачають реальні механізми контролю і відповідальності: штрафи до 170 тисяч гривень для співробітників територіальних центрів комплектування за незаконну постановку на військовий облік, у тому числі жінок, а також – зобов’язання ДБР автоматично відкривати провадження за фактами бусифікації і порушень ТЦК, які з’являються у мережі.Тому відсутність покарання за те, що люди бачать сьогодні на вулицях, — це також питання рішень або бездіяльності тих, хто мав забезпечити появу механізмів відповідальності і відповідних законів!
Мальки риб, дороги і «схеми Міндіча». Абсурд у змінах до бюджету! Коли влада розповідала, що зміни до державного бюджету потрібні виключно для фінансування сектору безпеки і оборони, виявилося, що це далеко від правди. Бо всередині цього законопроєкту заховали багато дуже дивних речей, які несуть вигоду комусь, але точно не захисникам.Поки в армії забирали 40 мільярдів гривень із закупівлі озброєння, паралельно намагалися закласти додаткові гроші на дороги. Справа Кубракова буде жити вічно? Це робиться, щоб знову будувати дороги з 30% відкатами і роздавати замовлення тільки «своїм» підрядникам?! Якщо дороги потрібні для армії, то дайте ці гроші ЗСУ, а не в дорожній фонд, де їх будуть розпилювати!Наступний абсурд – це правка про гроші на рибне господарство. Якщо це не на бойових дельфінів, то як це стосується сил безпеки і оборони? Як пояснила голова бюджетного комітету Підласа – йдеться про 10 млн грн на мальків риб. Тут навіть і коментувати важко. На щастя, здоровий глузд все ж переміг, і ці правки вдалося збити.Але залишився додатково понад мільярд на Міненерго. Ще не все розпиляли в схемі Міндіча? Судячи з відповіді голови комітету, частина грошей стосується зони відчуження, але під час ухвалення бюджету ця тема була «не в фокусі» через відсутність профільного міністра. Тобто тепер помилки, непрофесійність і провал планування мають перекриватися за рахунок військового бюджету?Якщо потрібні гроші на інші програми — шукайте їх у піар-проєктах, телемарафонах, «Тисячовесні» та всіх інших непріоритетних видатках!
Понад 60% працівників ТЦК ніколи не бачили фронту і вміють воювати лише з цивільними! Влада любить розповідати легенди, що в ТЦК працюють військові, які пройшли фронт. Але цифри говорять зовсім про інше! За офіційною інформацією, яку я отримав у відповідь на свої запити, середній показник учасників бойових дій серед посадовців територіальних центрів комплектування – менше 40%! Найменше тих, пройшов фронт, працюють у Херсонському (25%) і Закарпатському ТЦК (26%). Найбільше – 50% – у Луганській області. Тільки незрозуміло, у яких населених пунктах працюють представники цього ТЦК, якщо Луганщина практично повністю окупована ворогом?!Усе це означає, що історія «всі в ТЦК пройшли фронт», м’яко кажучи, не відповідає дійсності.Сьогодні в цій системі працюють десятки тисяч людей. Якщо виходити навіть із цих показників, то понад 60% особового складу – це люди без бойового досвіду. Всього понад 30 тисяч осіб – повноцінний корпус! Це 5-6 бригад, які могли б посилити найскладніші напрямки фронту – там, де сьогодні нашим військовим справді потрібна підтримка. У них навіть є повне екіпірування, бусики, зброя, балаклави, з якими вони полюють на людей на вулицях тилових міст. Нехай свій «героїзм» проявляють не на цивільних, а в боротьбі зі справжнім ворогом!
Ворог наступає, а влада забирає гроші в армії‼️Я так розумію, що війна вже закінчилася? Чи, може, загрозу наступу з Білорусі вже скасували? Бо ще зовсім недавно нас переконували готуватися до будь-якого сценарію, а сьогодні чомусь вирішили, що десятки мільярдів гривень армії вже не потрібні!Інакше як пояснити те, що змінами до бюджету забирають 40 мільярдів гривень у Сил безпеки і оборони і перекидає їх у Резервний фонд?! Саме звідти потім фінансуються урядові програми на кшталт «Вовиної тисячі», «Єбак», «Тисячовесна» та інших проєктів, які влада так любить використовувати для піару! А натомість в армії буде менше дронів, НРК, снарядів і ракет! І це відбувається в той час, коли ворог продовжує наступати, коли він намагається оточити Костянтинівку – ключове місто на Донеччині! Вчора під час розгляду поправок до бюджету ми пропонували не забирати ці кошти в армії. Більше того – була ініціатива додатково виділити 16 мільярдів гривень на потреби Збройних Сил України. Але підтримки це не отримало, бо в залі залишалося не більше 30 депутатів! Зате коли йдеться про те, щоб забрати гроші в армії, охочих натиснути зелену кнопку вистачає. Але за кожним рішенням «за» стоїть брак озброєння на військових! І якщо внаслідок цього хтось не повернеться додому, це буде на совісті тих, хто вирішив, що 40 мільярдів гривень армії зайві!
Перегляд бронювань: Уряд вирішив кошмарити тих, хто чесно працює‼️Після постанови Кабінету міністрів про перегляд бронювань та статусу критично важливих підприємств під удар можуть потрапити саме ті, хто сьогодні чесно працює, платить податки, утримує економіку і допомагає країні вистояти.Влада пішла шляхом найменшого супротиву: тих, хто знаходиться в розшуку, вирішили не чіпати, бо все рівно не можуть їх знайти. А от тих, хто працює офіційно, показує усіх своїх працівників, сплачує зарплати та податки, можна знову перевіряти, переглядати, забирати статуси критичності і раптово змінювати правила!За різними оцінками, такі рішення влади призведуть до зменшення на 15% кількості заброньованих. Це шлях до подальшої тінізації економіки. Люди, які досі ще працювали офіційно, почнуть йти в тінь, щоб потрапити на радари ТЦК. А зменшення кількості робочих місць призведе до скорочення податків, які наповнюють державний бюджет. А паралельно від урядовців звучать ідеї про масовий перегляд бронювань не лише для бізнесу, а й для тих, хто не працює в оборонній сфері. А це і вчителі, і медики, і енергетики, і комунальники – люди, без яких країна просто не зможе функціонувати!Складається враження, що влада живе за логікою «що гірше – то краще». Чим закінчуються такі експерименти – відомо заздалегідь: більше тіні, більше корупції, менше робочих місць і менше грошей у бюджеті!
Танець може бути не лише мистецтвом. Для багатьох він стає шляхом до відновленняУ Києві відбувся другий благодійний вечір проєкту «Тріумф духу. Грація танцю», який заснувала народна депутатка від «Розумної Політики» Оксана Дмитрієва. Захід пройшов під символічною назвою «Крок, що змінює життя». Адаптивний танець допомагає ветеранам, військовим і цивільним після поранень, людям з інвалідністю та їхнім родинам знаходити нові сенси, відновлюватися, повертати впевненість у собі та знову рухатися вперед.Цього вечора на паркет виходили люди, які пережили важкі поранення, ампутації та непростий бойовий і життєвий досвід. Разом зі своїми рідними та професійними танцівниками вони показували не просто виступи, а власні історії боротьби, силу духу і повернення до життя.Окремою подією стала презентація нового напряму проєкту – простору підтримки, розвитку і творчого самовираження для дітей, які постраждали від війни, мають інвалідність або потребують додаткової психологічної підтримки. Тут діти зможуть творчо проявляти себе, відчувати безпеку, підтримку і радість руху. Амбасадором дитячого напряму став Роман Олексів – хлопчик, який пережив російський ракетний удар по Вінниці, але в цій трагедії втратив маму.«Тріумф духу. Грація танцю» – це вже не просто проєкт. Це спільнота, яка через рух, мистецтво і людяність допомагає людям повертатися до життя.
TGLIST.COM.UA
