Назва Таврія (Таврика, Таврида) — одна з найбільших дурок, які існують. Оригінально так назвали гористе південне узбережжя Криму давні греки. Насправді нічого оригінального в цьому не було, он гори в сучасній Туреччині вони теж таврськими назвали, щоб зайвий раз не напружуватися.Заодно вони й місцевих назвали таврами. Їхня самоназва до нас не дійшла, багато у чому через самих греків, які віддавали перевагу створенню побрехеньок про народи, чию землю вони відбирали для своїх колоній, а не збереженню їхньої назви.Згодом вони назвали так увесь весь Крим, але вже у середньовіччя назва Таврія майже перестала використовуватися.Росіяни, коли анексували Кримський ханат, у своєму захоплені всім давньогрецьким дістали цю назву з небуття й назвали Таврійською областю всю територію анексованого ханату, аж по річки Дніпро, Кінська та Берда. Згодом область стала губернією, від неї відвалилася Кубань та Азов.Під час перших визвольних змагань, за проєктом ділення УНР на землі Грушевського, ніякої Таврії не мало бути, материкові частини колишньої губернії мали увійти у землі Запоріжжя та Нове Запоріжжя. Але таке ділення не встигли запровадити. У Криму тоді назва теж не прижилася, і Кримська Демократична Республіка була саме Кримська.За Гетьманату Скоропадський зберіг колишнє імперське ділення на губернії, а оскільки Крим був тоді поза Української Державою, материкова частина колишньої Таврійської губернії, або як тоді казали, Північна Таврія, стала Таврійською округою.А знаєте хто тоді намагався повернути назву Таврія у Крим? Більшовики. Коли вони захопили КДР, то проголосили Совєтську Соціалістичну Республіку Тавриди, яка на щастя, не протрималася довго. Після неї проєкт відновлення КДР не вдався, але всі одно крайові уряди називалася Кримськими. Навіть Таврійський університет у нас Таврійський, бо хоч його офіційно відкрили у 1918, проєкт розробили у 1916, коли ще існувала губернія.А знаєте хто тоді намагався повернути назву Таврія у Крим? Білі росіяни. Коли базувалися у Криму, вони офіційно повернули імперське ділення та Таврійську губернію, але ретрогради вони на те й ретрогради. Навіть більшовики на той час зрозуміли, що це нікуди не годиться, і вже проголошували всякі кримські совєтські республіки.А знаєте хто тоді намагався повернути назву Таврія у Крим? Нацисти. Був у них проєкт адміністративного ділення Райхскомісаріату Україна, і там мала бути Генеральна округа Таврія. Проте, це було заблизько до фронту, тому таке ділення так і не запровадили.Звідтоді назва Таврія у Криму мала локальні прояви. Футбольний клуб, виноробня, яка з'явилася з совгоспа, що отримав цю назву у 1944, видавництво "Таврія", що до 1971 було "Крим", ансамбль "Таврія", заснований у тому ж 1971 (пошесть якась була в цьому році), у 1999 Таврійському університету повернули історичну назву, яка є артефактом з 1916. На материковій Україні ця назва вилинала та продовжує вилинати в абсолютно дивних місцях. Добре Таврійські ігри заснували в Каховці у 1992, вона хоча б входила в Таврійську губернію. Але автівка, яку збирали в Запоріжжі? Мережа супермаркетів з Одеси? 79-та окрема десантно-штурмова бригада з Миколаєва? Своїх місцевих назв нема, чи шо?А знаєте хто зараз намагається повернути назву Таврія у Крим? Росіяни. Після окупації нову трасу назвали Таврида, а от нещодавно "російська общіна Криму" ініціювали початок кампанії з перейменування Криму на Тавриду.Ну й особливо кумедно на цьому фоні виглядають місцеві дурники, які мавпують росіян й починають розповідати що Крим це насправді Таврія. Або не мавпують, а свідомо працюють за російські гроші.
Про Херсон і ХерсонесМісто Херсонес було засновано як Херсонес, однак, у середньовіччя назва змінилася на Херсон. В останній період існування воно взагалі було Сарсона, бо володіли ним генуезці.Росіяни наприкінці XVIII століття, коли перейменовували наші міста на грецький лад, "позичали" саме середньовічні форми назв колоній, а не давньогрецькі. Так, для Ак'яра назву взяли у Себастополіса (сучасний Сухум в Сакартвело), але у формі Севастополь (чому є варіація б/в раджу прочитати тут), а для Хаджибея в Одесоса (сучасна Варна в Болгарії), але у формі Одеса. Для міста, заснованого на місці укріплення Олександр-Шанц (про Біліховичі історія цікава, але не все так просто) назву взяли у Херсонеса Таврійського, але у формі Херсон.Тому ми зараз і маємо плутанину з назвами. Можна припустити, що якби для нового міста у 1778 році взяли б не назву "Херсон", а припустимо "Феодосія", то античний Херсонес ми б зараз називали Херсоном, а сучасна Феодосія мала б назву на честь іншої давньогрецької колонії, й ніхто б не розповідав, що їй ніби 2500 років.
Кєрмєнчі́к (Високе)🇺🇦Бахчисарайський районПоселення існувало щонайменше з X століття. Документально вперше згадується в матеріалах османського перепису 1520 року як Кірманчік.У 1778 році російські війська насильно виселили з села 465 урумів, які заснували в Приазов'ї Старий Керменчик (зараз Старомлинівка).У 1805 році у ньому проживало 280 кримських татар, у 1864 році — 764 кримських татар та греків-колоністів.Село поділялося на два маалє, Ашага Кєрмєнчік та Юкари Кєрмєнчік, які у 1921 році стали окремими селами.За переписом 1926 року в селі Керменчик Верхній, було 850 мешканців, всі кримські татари, в селі Керменчик Нижній — 154 греки, 97 кримських татар, 51 російсіян, 8 українців, 1 німець та 1 вірменин.Після депортації кримських татар та греків у 1944 році, село Верхній Керменчик було перейменовано на Високе, а Нижній Керменчик у Печерне, які в 1960-х роках об'єднали в одне село.Кримськотатарською kermen — фортеця, укріплення; -çik — зменшувальний афікс; yuqarı — верхній; aşağı — нижній.
Фоті́-Сала́ (Голубинка)🇺🇦Бахчисарайський районУ середні віки село входило до особистої вотчини власників Мангупа, князів Гаврасів, будучи частиною князівства Феодоро.Після завоювання османами, село згадується у переписах Кефінського санджака: у 1520 та 1542 роках. Приблизно у 1604 році до Фоті-Сали (в документах — Фод-Сала, Фоціала, Fecciala) були переселені нащадки генуезців, які раніше мешкали у Сююр-Таші. До кінця XVII століття місцева католицька громада, яка вже говорила кримськотатарською мовою, була повністю асимільована.У 1774 році село включене до складу Кримського ханства, у 1783 році анексоване росією.У селі було 4 мечеті та черепичний завод. У 1926 році у ньому проживало 1422 особи (з них 1351 кримський татарин).18 травня 1944 року кримські татари були депортовані до Центральної Азії, а 21 серпня 1945 року Фоті-Сала була перейменована на Голубинку.Кримськотатарською sala — поселення, село; foti — точна етимологія невідома, можливо походить від грецького Φώτιος — Фотій (святий).
Ескі́-Карагу́рт (Долинка)🇺🇦Євпаторійський районСело відомо з часів Кримського ханату, вперше згадується у Камеральному Описі Криму 1784 року як центр Каракуртського кадилику Бахчисарайського каймаканства. У 1783 році разом з Кримом анексовано росією.За даними 1806 року, в селі проживало 263 кримських татарина та 16 чінґєнє, кримських ромів.У 1860-х роках, внаслідок політики російської адміністрації та як наслідок еміграції кримських татар до Османської імперії, село було частково покинуте, але пізніше знову заселене. В середині XIX століття біля нього також з’явилася німецька лютеранська колонія Ней-Карагурт.За переписом 1926 року, тут проживала 241 особа, з них 144 кримських татарина, 61 українець, 18 росіян, 11 німців, 7 білорусів, діяла кримськотатарська школаУ 1944 році, після депортації кримськотатарського народу, село перейменували на Долинку.Кримськотатарською eski — старий; qara — чорний; qurt — хробак, також вовк; qarağurt, qaraqurt — каракурт, отруйний павук, можливо родова назва.
У новому випуску "Локальної історії", який присвячений Богдану Хмельницькому, вийшла моя стаття про кримського хана Іслама ІІІ Ґерея та його шлях до союзу з українським гетьманом. Щиро дякую команді журналу за співпрацю!✍️Постать хана Іслама ІІІ Ґерея є однією з центральних у сюжетах про повстання Богдана Хмельницького та перші успіхи Козацької революції середини XVII століття. З огляду на місце, яке «кримський напрямок» посідав у подальшій політиці Гетьманщини, це не дивує. Водночас для багатьох українців Іслам ІІІ Ґерей досі є радше літературним образом, аніж історичною персоною. Якою була його юність ішлях до престолу? Звідки кримський хан знав «козацьку мову»? Та найголовніше, що переконало його підтримати Богдана Хмельницького? Далекосяжні амбіції, гостра політична потреба чи щира прихильність до козаків? А можливо - усе в сукупності? Спробував подати ці відомі історичні події з іншої точки зору та пролити трохи світла на особистість Іслама Ґерея, який пройшов тернистий шлях від заручника при дворі польського короля – до становища володаря Криму й союзника козаків. 📌Замовити випуск журналу можна за посиланням:#стаття #Крим #Кримський_ханат https://publishing.localhistory.org.ua/product/bogdan-hmelnyczkyj-6-2025/
Ор-Капи́ (Перекоп)🇺🇦Перекопський районЯк укріплення згадується ще у нотатках Плінія Старшого I століття як Тафрос (давньогрецьке Ταυος — рів). У XIV столітті згадується як місто Орабазар у вірменських джерелах. У XVI столітті хан Менглі I Ґерай збудував тут фортецю Ферах-Кєрмєн.За часів Кримського ханату Ор-Капи відігравало важливу роль як торговий і адміністративний центр, де знаходилися митниця, караван-сарай і базар. За повідомленням мандрівника Евлії Челебі у 1660 році місто мало 1500 будинків і 12 мечетей.Після анексії росією місто перейменовано на Перекоп, хоча ця назва, як калька з Or, зустрічається з кінця XVI століття. До 1864 року російська адміністрація офіційно визнавала побутування назви Капу/Капи.Місто було стерте з лиця землі у 1920 році під час боїв між російською білою армією та більшовиками. У грудні 1922 року ухвалено рішення відновити його як однойменне село.Кримськотатарською or — рів; qapı (діалектне qapu) — ворота; bazar — ринок; ferah — радість; kermen — фортеця.
Вікіпедія існує 340+ мовами, але якість розділів англійською чи німецькою і розділу, скажімо, мовою інуктитут дуже відрізняється.Англомовна Вікіпедія традиційно найбільша і найкраща. Україномовна відстає від англійської у більшості тем, але загалом є в топ-20 мов за багатьма різними показниками.Більші проблеми починаються десь на другій чи третій сотні мовних розділів. П’ять років тому був великий скандал із шотландською Вікіпедією — виявилося, що значну частину статей написав американський підліток, який не знає шотландської мови.Шотландську Вікіпедію підчистили, але проблема, хоч і не в таких масштабах, залишається і в деяких інших мовних розділах. Про це — велика нова стаття MIT Technology Review. Заголовок чіткий і промовистий: «як ШІ та Вікіпедія загнали вразливі мови у замкнене коло занепаду» (“how AI and Wikipedia have sent vulnerable languages into a doom spiral”).Суть цієї doom spiral: у невеликому мовному розділі на кшталт гренландської Вікіпедії велика частина статей створюється з допомогою автоперекладу поганої якості людьми, які не є впевненими носіями мови => ШІ-моделі згодом тренуються на цьому наборі даних (бо Вікіпедія ж є важливим джерелом для тренування великих мовних моделей) => як наслідок корпус доступних текстів цією мовою стає ще гіршим.У повній статті на чотири тисячі слів значно більше прикладів і деталей.Для української вікіспільноти це теж актуальна загроза, хоча поки більш теоретична.Українській мові така doom spiral, звичайно, не загрожує, але ми також намагаємося розвивати кримськотатарську Вікіпедію, і там все складніше. Є багато людей, щиро зацікавлених у розвитку кримськотатарської Вікіпедії, але далеко не всі з них гарно знають мову. Ми намагаємося залучати носіїв мови до створення і вичитки статей, і деколи це вдається, але все ще сушимо голову над тим, як налаштувати постійну системну роботу.Тому якщо ви знаєте носіїв кримськотатарської мови, які хотіли б покращувати кримськотатарську Вікіпедію, а заодно і якість майбутніх текстів кримськотатарською — перешліть їм цей пост. Якщо знаєте меценатів, готових системно підтримувати цю роботу — також.
Алу́шта🇺🇦Ялтинський районВперше згадується у VI столітті як фортеця Алустон, збудована за наказом візантійського імператора Юстиніана I. Проте, на території міста відомі таврські пам’ятки IV-III століть до нашої ери й пізніші давньогрецькі пам'ятки.Фортеця була сильно пошкоджена монголами у 1278 році. З 1380 року під назвою Луста у складі генуезької Ґазарії. Тут знаходився окремий консул та єпископська кафедра. Відновлення фортеці почалося на початку 1420-х років, у період загострення відносин із князівством Феодоро, у 1460-х роках її перебудували повністю.У 1475 році, після завоювання османами, фортеця втратила своє значення і перетворилася на невелике містечко. У 1774 році указом хана Сахіб II Ґерая увійшла до складу Кримського ханства.Після анексії Криму росією у 1783 році Алушта залишається невеликим містечком, і лише наприкінці XIX століття починає розвиватися як курорт, а у 1902 році отримує статус міста.Назва Aluşta походить або від грецького αλυσίδα — ланцюг, або від ’άλουστος — невмиваний.
Середньовічні булгари в Криму та їхня роль в етногенезі кримських татарІсторичні булгари, що були одним із тюркських етносів, з'явилися на території Криму в VII столітті під тиском Хозарського каганату.Булгари були носіями різних культурних традицій, що згодом вплинули на розвиток регіону. Зокрема, у VIII-X століттях вони стали одними з носіїв салтівської культури, яка була характерною для Хозарського каганату і поширилася на східну частину Кримського півострова.Вони не вели замкнутого способу життя, а навпаки, активно розселялися майже по всій території півострова та інтенсивно змішувалися з місцевим населенням. Така модель розселення свідчить про їхню швидку інтеграцію в етнічний "плавильний котел" Криму.В антропологічному плані булгари являли собою європеоїдів з невеликою домішкою монгольських рис. Вони розмовляли тюркською мовою огурської гілки, а їхня релігійна система була переважно тенгріанством з елементами шаманізму.Сам етнонім "bulgar" імовірно походить від пратюркського кореня "*bulga-", що означає "змішувати", "перемішувати". Ця версія є однією з гіпотез і може вказувати на те, що процес асиміляції та злиття з іншими племенами був характерним для них ще до прибуття в Північне Причорномор'я.Булгари, що з'явилися в Криму у VII столітті, відіграли важливу роль в етногенезі степових та передгірних кримських татар, оскільки, на відміну від замкнутих племен, інтенсивно змішувалися з місцевим населенням. Їхня присутність, поряд з іншими тюркськими народами, такими як хозари (з кінця VII століття) та печеніги (з IX століття), посилила тюркизацію місцевого населення, особливо у передгір'ях.До складу цього етнічного "котла" входили таври, кіммерійці, скіти, греки, сармати, алани, готи, гуни, а також булгари, хозари, печеніги та кипчаки. Склад населених пунктів степового Криму залежав від впливу племен, які там проживали, і булгари були одним із племен, що відіграли значну роль у формуванні етногенезу степових кримських татар.
TGLIST.COM.UA
