Він боявся, що не зможе завершити свою роботу, і тому був радий відвідуванням молодих людей. «Я повинен навчити людей, щоб вони продовжували комуністичну пропаганду після мене», — казав він.Карл Маркс був одним із небагатьох людей, які могли водночас бути лідерами науки і громадського життя: ці дві сторони були в ньому настільки тісно поєднані, що зрозуміти його можна, лише беручи до уваги і вченого, і борця за соціалізм.Маркс дотримувався точки зору, що наука повинна займатися сама по собі, незалежно від кінцевих результатів дослідження, але в той же час учений може принизити себе, лише відмовившись від активної участі в суспільному житті або замкнувшись у своєму кабінеті чи лабораторії, як опариш у сирі, і тримаючись осторонь від життя та політичної боротьби своїх сучасників.«Наука не повинна бути егоїстичним задоволенням», — говорив він. «Ті, кому пощастило присвятити себе науковим пошукам, повинні першими поставити свої знання на службу людству». Одним із його улюблених висловів було: «Працюй для людства».Хоча Маркс глибоко співчував стражданням робітничих класів, до комуністичних поглядів його привели не сентиментальні міркування, а вивчення історії та політичної економії. Він стверджував, що будь-яка неупереджена людина, вільна від впливу приватних інтересів і не засліплена класовими упередженнями, обов'язково повинна прийти до тих самих висновків.Маркс не обмежував свою діяльність країною, де він народився. «Я громадянин світу», — казав він; «Я активний, де б я не був». І насправді, незалежно від того, які події країни та політичні переслідування загнали його до Франції, Бельгії, Англії – він брав помітну участь у революційних рухах, які там розвивалися.Поль Лафарг., «Маркс і Енгельс очима їхніх сучасників».