Стара Покрова.

Чому для багатьох із нас 14 жовтня досі залишається важливою датою?

Тому що для багатьох, по всьому війську, це не просто свято. Це частина особистої історії протистояння російським впливам.

Стара Покрова. Час, коли ми виходили на вулиці Києва та своїх міст із прапорами УПА й вимагали державного визнання.
Коли ми були маргінальною меншістю з радикальними гаслами, а проти нас виходили ті, хто з ідейних мотивів або за російські гроші хотів повернути Україну в совок.

Виходили комуністи з гаслами «Фашизм не пройдьот».

Регулярно відбувалися сутички як зі старими ватниками, так і з молодими їхніми симпатиками. Навіть у Львові.
Було важливо гідно провести свято у своєму місті, не віддати вулиці комуністам, лівим і прихильникам «русского міра».

Це те, чим ми жили.
Те, що нас формувало.

Ми були молодими, гарячими й упертими. Ми їхали до столиці й там бачили, скільки нас. Бачили, що ми не самі. І що наша боротьба має сенс.

Згодом те, що вело нас до Києва на Покрову, привело нас на Майдан. Потім була АТО. А тепер триває повномасштабна війна.

І сьогодні ті самі хулігани й шибеники, які колись на Покрову били морди комуністам, вже у складі створених ними військових підрозділів б'ють росіян на полях священної війни.

Вітаємо всіх причетних зі Старою Покровою!
Ви – локомотив історії!