🧠 Інформаційна гігієна та когнітивні викривленняМіфи й фейки рідко тримаються на фактах. Частіше — на особливостях нашого мислення. Тому цей гайд — радше карта пасток, ніж перелік стандартних порад.📌 Ефект підтвердження

Ми природно погоджуємося з тим, що збігається з нашими уявленнями про світ. Якщо новина здається «очевидною правдою», це не доказ достовірності — це може бути психологічний комфорт.📌 Евристика доступності

Те, що часто миготить у стрічці, починає здаватися масовим і типовим. Яскраві й емоційні події мозок переоцінює. Інформаційні атаки майже завжди будуються саме на цьому.📌 Ілюзія правди через повторення

Багаторазово повторена теза здається переконливішою навіть без нових доказів. Відчуття «я це вже десь чув» ≠ перевірка фактів.📌 Помилка авторитету

Посилання на «експерта», «інсайдера», «очевидця» автоматично знижує критичність. Маніпуляції часто маскуються під голоси тих, кому ми звикли довіряти.📌 Емоція як індикатор впливу

Якщо повідомлення викликає різкий страх, гнів або ейфорію, найімовірніше працює механіка впливу, а не інформування. Сильна емоція — це сигнал зробити паузу, а не натискати «репост».📌 Ефект терміновості

«Поширити негайно», «видалять за годину», «приховують». Без очевидної причини терміновість — класична ознака маніпуляції ⏳

Інформаційна гігієна — це не лише перевірка новин, а й уважність до власних реакцій. Пропаганда атакує не логіку, а когнітивні автоматизми. Розпізнавати їх — означає мати базовий захист.