Повідомлення telegram каналу - @radiocomma

Про аналогії, зашореність та подвійні стандарти
Подекуди може здатися, що приведення в приклад кейсу з росіянами на найрізноманітніші суспільно-резонансні теми — це ту мач. Але приклад не є порівнянням. Це лише спосіб протерти замилені очі по темі.
От наприклад, піддивлявся я Шараєвського на Ютубі і трапився мені відос про історію Нетфліксу. Під кінець відео автор розказує, як інвестиційна компанія Блекрок тисне на Нетфлікс для того, щоб його контент був більш інклюзивним і меньш дискримінаційним.
Я не можу однозначно стверджувати, що далі наведена цитата з відео є хоча б частково позицією автора блоґу, адже він часто просто розказує фактаж, проте є відчуття, що позиція йому близька (все відео передивлятись не маю бажання, бо не позиція автора блоґу є предметом обговорення нині).
Цитата про позицію Нетфлікс: "...конент на Нетфліксі буде різний іти можеш сам обирати те, що тобі подобається. Ти хочеш дивитися про вагітних чоловіків — дивися. Хочеш дивитися расистські жарти — дивися."
І отут виринає в голові порівняння з ростемою. Расизм шкодить. Об'єктивно шкодить, як не крути, тому що ми дивимося на історичний контекст, на наслідки і це розуміємо. Певен, що є купа вкраїнчиків, що не вбачають в расизмі нічого поганого (як, до речі, і в жартах про зґвалтування), проте притримуються капітальної упередженості щодо росіян і, майже певен, не були б в захваті від того, якби на Нетфлікс крутили якусь "ополчєночьку". Але ж і цю "ополчєночьку" хтось хоче дивитися, то, мовляв, його вибір, чого ви нападаєте.
Приведення до прикладу ситуацію з росіянами — це не порівняння з росіянами, це про незрозумілу толерантність до об'єктивного зла в нашому гіркому нинішньому контексті. Це спроба очистити свій розум від багаторічних нашарувань застарілих і неактуальних "норм". Мовляв, як у вашій свідомості уживаються такі різко-різні позиції одночасно.
В цьому контексті мені також згадується історія про "мочити пробу Манту заборонено", яка дійшла до наших днів через попередню практику: нашкірну пробу Пірке. От її мочити було заборонено, бо до сраки буде така проба. Але проба проба Манту для діагностики туберкульозу була запроваджена на наших теренах ще в 1960х роках, проте від діда-прадіда нам і досі аукається цей заповіт "Манту мочити не можна"
І ще хочу додати, що згадки про вагітних чоловіків (там мався на увазі якийсь південнокорейський фільм чи щось таке) змусили мене згадати про фільм 1994-го року "Молодший" режисера Айвана Рейтмана з Шварценеггером в головній ролі. Так, цей фільм має мало спільного з сьогоденною інклюзивністю, але цікавий прецедент масової культури, хоч і на трохи іншу тему, ніж цей пост.