Учора був дуже дивний і дуже сильний вечір.Я був на передфіналці GGMasters за $150 і в якийсь момент подумав: “Невже зараз знову буде шанс зіграти фінал такого престижного турніру?”Але виявилося, що цей вечір був не про мене.Від моменту, як я повернувся до Бога, а сталося це не через релігію, а радше через філософію, я почав більше довіряти Йому.Можна називати це Богом, Всесвітом, вищою силою, інформаційним полем - як вам ближче. Не суть.Іноді в мене є відчуття, ніби хтось більший за мене просто веде мене за руку. Як малу дитину, яка не завжди розуміє, куди саме її ведуть.Учора мені, мабуть, треба було бути саме там. Не відлетіти раніше, не пройти глибше. Кулернутися, помилитися та просто затриматися до необхідної точки. Моменту, коли мій колишній учень Макс сповістив мені про фіналки Ево.Вчора я не мав пройти на фіналку сам. Я мав наживо вболівати за наших.Щоб перемоги Назара і Льоші сталися прямо на стрімі, з моєю реальною, щирою реакцією, без постановки і без сценарію.Іноді обставини сильніші за нас. А всесвіт цікавіший та більш непередбачуваний, ніж нам здається.Іноді вечір, який ти спочатку вважав своїм, виявляється частиною чужого великого моменту.І це - чудово! Бо я мав радість, честь та гордість бути причетним до цієї неймовірної події!А у вас бувало так, що щось "не про вас" в результаті виявлялося надзвичайно важливим та впливовим?