НЕВРОЗ ВІРУЮЧИХ ЛЮДЕЙ Всякий невроз - це завжди намагання приховати якусь неприємну правду. В першу чергу, від себе. Такий собі відволікаючий маневр, що вимагає уваги аж до зацикленості, щоб тільки не подивитись в інший бік, бо там вона - тяжка правда!Фанатизм, для прикладу, - це завжди невроз. І він продиктований сумнівами та невпевненістю, інакше фанатику не треба було би бути таким однобоким та галасливим.Кожен невротик - це такий собі фокусник, що однією рукою активно розмахує лише для того, щоб іншою щось приховати. От тільки невротик ще й сам вірить у свої фокуси.Віруючі люди часто бояться сумнівів. Від них вони втікають у активність - треба більше молитись, більше постувати, частіше причащатись, одягнути більше хрестиків тощо. Фактично, щоб просто заглушити непевність.Так віруючі легко стають пустодзвонами і невротиками. Ніби багато благочестя, багато іконок і молитв, багато правильних слів, але все начебто під ковпаком, за який не достукатись. Ніби святе, але якесь мертве, не живе.Через сумніви і непевність лежить дорога до справжнього і живого. І у Христа була Гефсиманія.Правда звільняє 🫶#іпровіру